Антикорупційна програма

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МРЦ МВС України

«Південний Буг»

від 21.03.2019 року  № 39-од

 

АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Медичного реабілітаційного центру МВС України
«Південний Буг» на 2019 рік

 

Цією Антикорупційною програмою Медичний реабілітаційний центр МВС України «Південний Буг» ( далі – МРЦ «Південний Буг») проголошує, що керівник, посадові особи, та усі працівники у своїй внутрішній діяльності, а також у правовідносинах із діловими партнерами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, керуються принципом «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції і вживатимуть всіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов’язаним з нею діям.

І. Загальні положення

1. Антикорупційна програма є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності МРЦ «Південний Буг».
2. Антикорупційна програма встановлює стандарти та вимоги не нижчі, ніж передбачені Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та Типовою антикорупційною програмою, затвердженою рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції.
3. Терміни в Антикорупційній програмі вживаються у значеннях, наведених в Законі.
4. Антикорупційна програма погоджується з Управлінням запобігання корупції та проведення люстрації МВС та  затверджується наказом керівника після її обговорення з працівниками і посадовими особами МРЦ «Південний Буг».
5. Текст Антикорупційної програми розміщений на офіційному веб-сайті МРЦ «Південний Буг» та перебуває у постійному відкритому доступі. 

ІІ. Сфера застосування та коло осіб, відповідальних за реалізацію Антикорупційної програми

1. Антикорупційна програма є обов’язковою для виконання усіма працівниками МРЦ «Південний Буг», включаючи посадових осіб усіх рівнів, керівника, а також для усіх суб’єктів господарської діяльності (філій,підрозділів, дочірніх підприємств), над якими вона здійснює контроль.
2. Антикорупційна програма також застосовується МРЦ «Південний Буг» у її правовідносинах із діловими партнерами, у тому числі органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
3. Здійснення заходів щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми в межах своїх повноважень провадять:
1) керівник МРЦ «Південний Буг» (далі - керівник);
2) посадова особа МРЦ «Південний Буг», відповідальна за реалізацію Антикорупційної програми (далі - Уповноважений), правовий статус якої визначається Законом і Антикорупційною програмою;
3) посадові особи МРЦ «Південний Буг» всіх рівнів та інші працівники МРЦ «Південний Буг» (далі – працівники). 

ІІІ. Антикорупційні заходи у діяльності МРЦ «Південний Буг»


1. Перелік антикорупційних заходів у діяльності МРЦ «Південний Буг»


1. МРЦ «Південний Буг» забезпечує розробку та вжиття заходів, які є необхідними та достатніми для запобігання, виявлення і протидії корупції у своїй діяльності. Завдання і заходи щодо запобігання і протидії корупції в МРЦ МВС України «Південний Буг»  зазначаються в додатку 2 до Антикорупційої програми.
Завдання та заходи щодо запобігання і протидії корупції в МРЦ МВС України «Південний Буг» розробляються Уповноваженим та затверджуються керівником у вигляді додатку до цієї Антикорупційної програми.
2. Антикорупційні заходи включають:
1) періодичну оцінку корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;
2) антикорупційні стандарти і процедури у діяльності МРЦ «Південний Буг».
3. Основними антикорупційними стандартами і процедурами МРЦ «Південний Буг» є:
1) ознайомлення нових працівників із змістом Антикорупційної програми, проведення навчальних заходів з питань запобігання і протидії корупції;
2) антикорупційна перевірка ділових партнерів;
3) положення щодо обов’язкового дотримання Антикорупційної програми;
4) критерії обрання ділових партнерів МРЦ «Південний Буг»;
5) обмеження щодо підтримки МРЦ «Південний Буг» політичних партій, здійснення благодійної діяльності;
6) механізм повідомлення про виявлення ознак порушення Антикорупційної програми, ознак вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, а також конфіденційність таких повідомлень та захист викривачів;
7) здійснення Уповноваженим та працівниками функцій щодо запобігання корупції;
8) процедура розгляду повідомлень викривачів, включаючи внутрішнє розслідування і накладення дисциплінарних стягнень;
9) норми професійної етики та обов’язки і заборони для працівників;
10) механізми запобігання і врегулювання конфлікту інтересів;
11) обмеження щодо подарунків;
12) нагляд і контроль за дотриманням вимог Антикорупційної програми.

2. Періодична оцінка корупційних ризиків у діяльності  МРЦ «Південний Буг»

1. МРЦ «Південний Буг» не менше одного разу на рік здійснює внутрішню оцінку корупційних ризиків у своїй діяльності, про що складає відповідний Звіт (додаток 1 до Антикорупційної програми). 
2. Корупційним ризиком є обґрунтована ймовірність настання події корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення або порушення вимог Антикорупційної програми.
3. Оцінка корупційних ризиків в МРЦ «Південний Буг» проводиться комісією з оцінки корупційних ризиків (далі - комісія).
Порядок діяльності та склад комісії затверджуються керівником.
До складу комісії входять Уповноважений (голова комісії), керівники структурних підрозділів МРЦ «Південний Буг», а також інші працівники, визначені керівником за погодженням з Уповноваженим.
Під час проведення оцінки корупційних ризиків за ініціативою Уповноваженого до роботи комісії без включення до її складу можуть залучатися інші працівники МРЦ «Південний Буг», а також незалежні експерти чи спеціалісти.
Уповноважений, з метою недопущення конфлікту інтересів або необ’єктивності у роботі комісії, при розподілі функцій між членами комісії бере до уваги коло їх посадових обов’язків в МРЦ «Південний Буг».
4. Метою діяльності комісії є запобігання, виявлення і усунення корупційних ризиків у діяльності, керівника та працівників МРЦ «Південний Буг».
5. Корупційні ризики у діяльності МРЦ «Південний Буг» поділяються на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні корупційні ризики ідентифікуються в організаційно-управлінських, фінансово-господарських, кадрових, юридичних процедурах діяльності МРЦ «Південний Буг».
Зовнішні корупційні ризики ідентифікуються у діяльності ділових партнерів, у тому числі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, з якими МРЦ «Південний Буг» перебуває у ділових правовідносинах.
6. За результатами ідентифікації корупційних ризиків комісією відповідно до порядку її діяльності здійснюються їхнє визначення та опис, класифікація за категоріями та видами.
7. За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг» комісія готує письмовий звіт, що підписується членами комісії.
Звіт складається за формою і структурою, визначеними в порядку діяльності комісії.
Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків подається керівнику МРЦ «Південний Буг» і повинен містити:
1) ідентифіковані корупційні ризики, а також причини, що їх породжують, та умови, що їм сприяють;
2) оцінку виявлених корупційних ризиків;
3) пропозиції щодо заходів із запобігання, усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків.
Текст звіту надається для ознайомлення працівникам МРЦ «Південний Буг», а також може бути оприлюднений на веб-сайті МРЦ «Південний Буг» ( у разі його наявності).
8. Якщо під час заходів щодо оцінки корупційних ризиків Уповноважений виявить факт порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, він ініціює перед керівником питання проведення внутрішнього розслідування у порядку, передбаченому розділом XV Антикорупційної програми.
9. МРЦ «Південний Буг» не рідше ніж один раз на три роки повинна проходити зовнішню оцінку корупційних ризиків, яку проводять організації, що надають аудиторські, юридичні чи консалтингові послуги, або незалежні експерти.
10. За результатами опрацювання звіту внутрішньої та/або зовнішньої оцінки корупційних ризиків керівник вживає необхідних заходів для запобігання, виявлення і протидії корупції у діяльності МРЦ «Південний Буг», у тому числі шляхом зміни існуючих антикорупційних стандартів та процедур. 

3. Опис антикорупційних стандартів і процедур діяльності МРЦ «Південний Буг»

1. З метою формування належного рівня антикорупційної культури Уповноваженим для нових працівників, а також інших осіб, які діють від імені МРЦ «Південний Буг», проводиться обов’язкове вступне ознайомлення із положеннями Закону, Антикорупційної програми та пов’язаних з нею документів. 
2. Положення щодо обов’язковості дотримання Антикорупційної програми включаються до правил внутрішнього трудового розпорядку МРЦ «Південний Буг», положень про структурні підрозділи, всіх трудових договорів, а також можуть включатися до договорів, які укладаються МРЦ «Південний Буг».
 Примірні форми антикорупційних застережень розробляються Уповноваженим з урахуванням сфер діяльності МРЦ «Південний Буг». 
3. Ділові партнери МРЦ «Південний Буг» обираються згідно з критеріями, які базуються на прозорості діяльності, конкурентності, якості товарів, робіт і послуг та надійності .
4. Критерії і процедури відбору ділових партнерів для різних сфер діяльності МРЦ «Південний Буг» розробляє Уповноважений та затверджує керівник.
5. Уповноважений проводить антикорупційну перевірку наявних або потенційних ділових партнерів МРЦ «Південний Буг» з метою оцінки наявності корупційних ризиків. При цьому Уповноважений перевіряє, чи має діловий партнер репутацію суб’єкта, діяльність якого пов’язана з корупцією (навіть за відсутності відповідних судових рішень), та чи не буде діловий партнер використовуватися як посередник для передачі третім особам (або для отримання від третіх осіб) неправомірної вигоди. 
Антикорупційна перевірка здійснюється відповідно до вимог Антикорупційної програми, а також стандартів для різних сфер діяльності МРЦ «Південний Буг», що розробляються та затверджуються Уповноваженим. Матеріали перевірки зберігаються не менше ніж 5 років.
За результатами антикорупційної перевірки ділового партнера МРЦ «Південний Буг»  Уповноважений складає письмову рекомендацію керівнику. 
У разі негативної рекомендації Уповноваженого керівник для продовження або початку правовідносин із таким діловим партнером має ухвалити обґрунтоване рішення з цього питання.
6. МРЦ «Південний Буг» (у разі відсутності заборон, встановлених законодавством) може здійснювати внески на підтримку політичних партій, а також здійснювати благодійну діяльність лише після висновку Уповноваженого про відсутність корупційних ризиків. 
Уповноважений ухвалює висновок протягом 7 днів після отримання всіх документів, пов’язаних із здійсненням вказаних внесків або благодійної діяльності, і направляє його керівнику.
Благодійна діяльність МРЦ «Південний Буг» за загальним правилом має здійснюватися (у разі відсутності заборон, встановлених законодавством) лише через благодійні організації відповідно до законодавства. 
7. Здійснення благодійної діяльності МРЦ «Південний Буг» не допускається, якщо:
1) її здійснення є умовою укладення будь-якого договору, ухвалення рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або здійснюється з метою отримання переваг у підприємницькій діяльності; 
2) діловий партнер або орган державної влади, орган місцевого самоврядування наполягає на здійсненні того чи іншого виду благодійної діяльності через певну благодійну організацію.
Уповноважений веде реєстр здійснених МРЦ «Південний Буг» внесків на підтримку політичних партій та благодійної діяльності. Дані в такому реєстрі підлягають зберіганню не менше ніж 5 років.
 Положення про порядок ведення вказаного реєстру затверджується керівником за поданням Уповноваженого. 
8. Для повідомлення працівниками МРЦ «Південний Буг» про факти порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень (далі - повідомлення) Уповноважений розміщує відповідну інформацію на інформаційних стендах в приміщенні МРЦ «Південний Буг» та на офіційному веб-сайті МРЦ «Південний Буг».
Така інформація містить:
-  номер телефону для здійснення повідомлень : (04338) 2-27-01, моб.тел: 0983161242;
- адресу електронної пошти для здійснення повідомлень: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. ;
- години прийому особи, яка уповноважена отримувати усні та письмові повідомлення з 800 по 1700 год.
Уповноважений розробляє типову форму повідомлення. 
Уповноважений веде реєстр повідомлень про факти порушення Антикорупційної програми або ознак вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень. Порядок ведення відповідного реєстру затверджується керівником за поданням Уповноваженого. 
Строки і порядок розгляду Уповноваженим повідомлень про факти порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень встановлюються в положенні, затвердженому керівником за поданням Уповноваженого.

IV. Норми професійної етики працівників МРЦ «Південний Буг» 

1. Працівники МРЦ «Південний Буг» під час виконання своїх функціональних обов’язків зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки або вимог кодексу етики МРЦ «Південний Буг» (у разі його наявності).
2. Працівники МРЦ «Південний Буг» толерантно і з повагою ставляться до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб, а також зобов’язуються не використовувати свої повноваження в інтересах політичних партій та/або політиків. 
3. Працівники МРЦ «Південний Буг» діють об’єктивно, незважаючи на особисті інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. 
4. Працівники МРЦ «Південний Буг» сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують функціональні обов’язки, рішення та доручення органів і посадових осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, а також не допускають зловживань та неефективного використання коштів і майна МРЦ «Південний Буг». 
5. Працівники МРЦ «Південний Буг» не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну інформацію, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх функціональних обов’язків, крім випадків, встановлених законом. 
6. Працівники МРЦ «Південний Буг», незважаючи на особисті інтереси, утримуються від виконання рішень чи доручень керівника МРЦ «Південний Буг», якщо вони становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам або суперечать законодавству. 
7. Працівники МРЦ «Південний Буг» самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень. 
У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які працівник МРЦ «Південний Буг» вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, він повинен негайно в письмовій формі повідомити про це безпосереднього керівника, або керівника МРЦ «Південний Буг», або Уповноваженого.  

V. Права і обов’язки працівників (крім Уповноваженого)  МРЦ «Південний Буг»

1. Працівники та інші особи, що діють від імені МРЦ «Південний Буг», мають право:
1) надавати пропозиції щодо удосконалення Антикорупційної програми;
2) звертатися до Уповноваженого за консультаціями щодо виконання Антикорупційної програми та роз’ясненнями щодо її положень.
2. Керівник, працівники МРЦ «Південний Буг» зобов’язані: 
1) дотримуватися відповідних вимог Закону, Антикорупційної програми та пов’язаних з нею внутрішніх документів, а також забезпечувати практичну реалізацію Антикорупційної програми;
2) виконувати свої безпосередні обов’язки з врахуванням інтересів МРЦ «Південний Буг»;
3) невідкладно інформувати Уповноваженого, керівника МРЦ «Південний Буг» про випадки порушення вимог Антикорупційної програми (або про випадки підбурювання до таких дій), вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками або іншими фізичними або юридичними особами, з якими МРЦ «Південний Буг» перебуває або планує перебувати у ділових відносинах; 
4) невідкладно інформувати в порядку, визначеному Антикорупційною програмою, про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
5) утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю МРЦ «Південний Буг»;
6) не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю МРЦ «Південний Буг».
3. Працівникам та керівнику МРЦ «Південний Буг» забороняється:
1) використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
2) використовувати будь-яке майно МРЦ «Південний Буг»  чи кошти в приватних інтересах; 
3) вимагати або отримувати будь-яку матеріальну або нематеріальну вигоду (для себе чи для близьких осіб) у зв’язку із здійсненням своїх посадових обов’язків, яка не передбачена трудовим або іншим договором між ними та МРЦ «Південний Буг»;
4) організовувати, бути посередником або особисто здійснювати будь-які готівкові або безготівкові платежі чи розрахунки з діловими партнерами МРЦ «Південний Буг», якщо такі платежі чи розрахунки не передбачені чинним законодавством;
5) впливати прямо або опосередковано на рішення працівників з метою отримання будь-якої матеріальної або нематеріальної вигоди для себе чи для близьких осіб, яка не передбачена трудовим або іншим договором між ними та МРЦ «Південний Буг»; 
6) вчиняти будь-які дії, які прямо або опосередковано підбурюють інших працівників, керівника МРЦ «Південний Буг» до порушення вимог Закону чи Антикорупційної програми.
4. Після звільнення або іншого припинення співробітництва з МРЦ «Південний Буг» особі забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію (конфіденційну), яка стала їй відома у зв’язку з виконанням своїх повноважень, договірних зобов’язань, крім випадків, встановлених законом. 
5. Вимагання, прохання, одержання подарунків для себе чи третіх осіб від юридичних або фізичних осіб працівниками, керівником МРЦ «Південний Буг» (безпосередньо або через інших осіб) у зв’язку із виконанням своїх повноважень або своїм становищем та пов’язаними з цим можливостями не допускаються. 
Працівники, керівник можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (наприклад, подарунки у вигляді сувенірної продукції, пригощення їжею та напоями, запрошення на розважальні заходи, відшкодування транспортних витрат та проживання в готелі), крім випадків, передбачених у пункті 5 цього розділу, якщо вартість таких подарунків не перевищує одного прожиткового мінімуму.
Передбачене цим пунктом обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 
-  даруються близькими особами; 
- одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
У разі виявлення подарунка, щодо якого існує заборона у його одержанні, у службовому приміщенні, а також у разі надходження пропозиції подарунка працівники, керівник МРЦ «Південний Буг» зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, вжити таких заходів: 
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа працівників МРЦ «Південний Буг»;
4) письмово повідомити про пропозицію Уповноваженого та безпосереднього керівника (за наявності) або керівника МРЦ «Південний Буг».
Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та Уповноваженим або її безпосереднім керівником чи керівником МРЦ «Південний Буг». 
У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником МРЦ «Південний Буг» або Уповноваженим, акт про виявлення такого майна підписує ця особа або особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника МРЦ «Південний Буг» у разі його відсутності. 
6. Працівники, керівник, а також особи, які діють від імені МРЦ «Південний Буг», утримуються від пропозиції подарунків державним службовцям, народним депутатам України, депутатам місцевих рад, їх близьким особам, фактичним або потенційним діловим партнерам, їх працівникам або представникам, а також від будь-якої іншої поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю МРЦ «Південний Буг». 
Подарунки можуть бути дозволені у випадках, коли вони відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність і їх вартість не перевищує встановлені законом розміри. 
Загальну політику МРЦ «Південний Буг» щодо пропозицій подарунків від імені МРЦ «Південний Буг» в рамках загальновизнаних уявлень про гостинність визначає керівник із врахуванням вимог законодавства. 
7. Про кожен факт пропозиції подарунка або отримання подарунка в рамках загальновизнаних уявлень про гостинність працівники, керівник МРЦ «Південний Буг» протягом одного робочого дня письмово повідомляють Уповноваженого за встановленою ним формою.

VI. Права і обов’язки Уповноваженого та підпорядкованих йому працівників

1. Уповноважений МРЦ «Південний Буг» призначається керівником відповідно до законодавства про працю та установчих документів МРЦ «Південний Буг» з урахуванням положень Закону.2. Уповноваженим може бути фізична особа, яка здатна за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні обов’язки. 
3. Не може бути призначена на посаду Уповноваженого особа за наявності обставин, визначених частиною третьою статті 64 Закону. 
4. Несумісною з діяльністю Уповноваженого є робота на посадах, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, а також будь-яка інша діяльність, яка створює реальний чи потенційний конфлікт інтересів з діяльністю МРЦ «Південний Буг». 
У разі виникнення обставин несумісності Уповноважений у дводенний строк з дня виникнення таких обставин зобов’язаний повідомити про це керівника МРЦ «Південний Буг»  з одночасним поданням заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою. 
5. Уповноважений може бути звільнений з посади достроково у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 64 Закону.
Уповноважений може бути звільнений з посади з ініціативи керівника МРЦ «Південний Буг» за умови надання згоди Національним агентством з питань запобігання корупції. Порядок надання такої згоди затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 жовтня 2016 року № 74, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2016 року за № 1542/29672. 
6. Про звільнення особи з посади Уповноваженого керівник МРЦ «Південний Буг» письмово повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції протягом двох робочих днів та забезпечує невідкладне подання нової кандидатури на вказану посаду. 
7. Головними завданнями Уповноваженого є підготовка, забезпечення реалізації та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання, протидії і виявлення корупції в МРЦ «Південний Буг».
8. Уповноважений реалізує свої права і обов’язки безпосередньо. До виконання своїх функцій Уповноважений може залучати (за згодою керівника) інших працівників МРЦ «Південний Буг». 
9. Здійснення Уповноваженим своїх функцій в МРЦ «Південний Буг» є незалежним. Втручання у діяльність Уповноваженого з боку працівників, керівника, ділових партнерів МРЦ «Південний Буг», а також інших осіб забороняється. 
Забороняється покладення на Уповноваженого обов’язків, що не належать або виходять за межі його повноважень, визначених Законом і Антикорупційною програмою, чи обмежують виконання ним повноважень. 
10. Керівник МРЦ «Південний Буг» зобов’язаний: 
1) забезпечити Уповноваженому належні матеріальні та організаційні умови праці;
2) сприяти виконанню Уповноваженим функцій, передбачених Законом та Антикорупційною програмою; 
3) оперативно реагувати на письмові та усні звернення, пропозиції та рекомендації Уповноваженого, надані ним в межах реалізації Антикорупційної програми; 
4) за ініціативи Уповноваженого надсилати запити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з метою отримання від них відповідної інформації та матеріалів, необхідних для виконання покладених на Уповноваженого завдань. 
11. Уповноважений для виконання покладених на нього завдань зобов’язаний: 
1) виконувати свої функції об’єктивно і неупереджено;
2) організовувати підготовку внутрішніх документів МРЦ «Південний Буг» з питань формування та реалізації Антикорупційної програми;
3) розробляти і подавати на затвердження керівнику внутрішні документи МРЦ «Південний Буг» з питань, передбачених Антикорупційною програмою;
4) забезпечувати здійснення нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням працівниками, керівником МРЦ «Південний Буг» Закону і Антикорупційної програми;
5) проводити оцінку результатів здійснення заходів, передбачених Антикорупційною програмою;
6) забезпечувати підготовку звіту про стан виконання Антикорупційної програми;
7) забезпечувати здійснення співпраці з особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
8) забезпечувати підготовку та подання керівнику пропозицій щодо плану проведення перевірок дотримання вимог Антикорупційної програми;
9) брати участь у проведенні перевірок та внутрішніх розслідувань, які проводяться згідно з Антикорупційною програмою;
10) брати участь в проведенні періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»; 
11) забезпечувати формування і ведення реєстрів:
- працівників МРЦ «Південний Буг», притягнутих до відповідальності за порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;
- здійснених МРЦ «Південний Буг» внесків на підтримку політичних партій та благодійної діяльності;
- проведених згідно з Антикорупційною програмою антикорупційних перевірок;
- проведених згідно з Антикорупційною програмою внутрішніх розслідувань та перевірок;
- повідомлень про конфлікт інтересів та про порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;
12) організовувати і проводити антикорупційну перевірку ділових партнерів МРЦ «Південний Буг»;
13) забезпечувати конфіденційність інформації та захист працівників, які повідомили про порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;
14) надавати керівнику, працівникам МРЦ «Південний Буг» роз’яснення та консультації, пов’язані із застосуванням Антикорупційної програми;
15) забезпечувати інформування громадськості про здійснювані МРЦ «Південний Буг» заходи із запобігання корупції;
16) брати участь у співпраці з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, неурядовими та/або міжнародними організаціями з питань запобігання корупції;
17) організовувати проведення заходів з підвищення кваліфікації працівників МРЦ «Південний Буг» з питань, пов’язаних із запобіганням корупції;
18) брати участь у процедурах добору персоналу МРЦ «Південний Буг»;
19) забезпечувати взаємодію і координацію між структурними підрозділами МРЦ «Південний Буг» щодо підготовки, забезпечення реалізації та контролю за здійсненням заходів щодо реалізації Антикорупційної програми;
20) здійснювати інші обов’язки, передбачені Законом, Антикорупційною програмою, посадовою інструкцією.
12. Уповноважений для виконання покладених на нього завдань має право:
1) отримувати від працівників, керівника МРЦ «Південний Буг» письмові та усні пояснення з питань, що стосуються покладених на нього повноважень (у тому числі під час проведення періодичної оцінки корупційних ризиків, антикорупційних перевірок ділових партнерів, перевірок, внутрішніх розслідувань та експертизи);
2) отримувати від підрозділів МРЦ «Південний Буг» інформацію та матеріали (завірені копії фінансових, бухгалтерських та юридичних документів, внутрішню службову кореспонденцію) стосовно діяльності МРЦ «Південний Буг», у тому числі документи, які стосуються проведення (або участі) закупівель товарів, робіт або послуг через відкриті торги,  тощо.
У разі необхідності Уповноваженому надається доступ до оригіналів документів, копії яких йому були передані. У випадках недоцільності виготовлення значної кількості копій документів Уповноваженому за рішенням керівника підрозділу можуть передаватися оригінали відповідних документів, які підлягають поверненню ним протягом 3 робочих днів  з дати завершення проведення ним заходу; 
3) отримувати проекти фінансових, організаційно-розпорядчих документів, договорів для проведення їх перевірки на предмет наявності корупційних ризиків;
4) отримувати доступ до складських приміщень, виробничих приміщень МРЦ «Південний Буг», проведення в них контрольних заходів;
5) отримувати доступ до наявних в МРЦ «Південний Буг» електронних засобів зберігання і обробки даних та у разі необхідності вимагати оформлення відповідних даних на засвідченому паперовому носії;
6) залучати до виконання своїх функцій за згодою керівника працівник МРЦ «Південний Буг» ;
7) ініціювати направлення запитів до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності для отримання від них інформації та матеріалів, пов’язаних з діяльністю МРЦ «Південний Буг»;
8) ініціювати питання про притягнення працівників, керівника до відповідальності, у тому числі звільнення із займаних посад відповідно до законодавства;
9) звертатися до керівника з питань реалізації своїх повноважень та виконання обов’язків згідно з положеннями Антикорупційної програми;
10) здійснювати інші права, передбачені Законом, Антикорупційною програмою, трудовим договором та посадовою інструкцією.

VII. Порядок звітування Уповноваженого перед МРЦ «Південний Буг»  

1. Уповноважений не рідше ніж один раз на рік в строки та у порядку, визначені керівником, готує звіт про результати виконання Антикорупційної програми (далі - Звіт).
2. Звіт повинен включати інформацію щодо:
1) стану виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою;
2) результатів впровадження заходів, визначених Антикорупційною програмою;
3) виявлених порушень вимог Закону, Антикорупційної програми та заходів, вжитих для усунення таких порушень;
4) кількості та результатів проведених перевірок та внутрішніх розслідувань;
5) фактів перешкоджання належному виконанню Уповноваженим своїх функцій, встановлення для нього необґрунтованих обмежень, випадків втручання у його діяльність з боку третіх осіб;
6) наявних пропозицій і рекомендацій.
3. У разі необхідності зміст наданого Звіту додатково обговорюється Уповноваженим із керівником МРЦ «Південний Буг».
4. Загальні результати виконання Антикорупційної програми, зазначені у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу Антикорупційної програми, розміщуються у загальному відкритому доступі у паперовій та/або електронній формі, а також на веб-сайті МРЦ «Південний Буг» . 

VIII. Порядок здійснення нагляду, контролю за дотриманням Антикорупційної програми, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів

 

1. Уповноважений здійснює нагляд і постійний контроль за дотриманням працівниками, керівником МРЦ «Південний Буг» Антикорупційної програми.
2. Нагляд і контроль за дотриманням Антикорупційної програми здійснюються Уповноваженим у таких формах:
1) розгляд і реагування на повідомлення про порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
2) здійснення планових та позапланових перевірок діяльності працівників МРЦ «Південний Буг» щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми;
3) проведення експертизи організаційно-розпорядчих, юридичних, виробничих та фінансових документів, а також їх проектів.
3. Якщо під час здійснення нагляду або контролю за дотриманням Антикорупційної програми Уповноважений виявить ознаки порушення Антикорупційної програми або ознаки вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, він ініціює перед керівником питання проведення внутрішнього розслідування у порядку, передбаченому розділом XV Антикорупційної програми.
4. Уповноважений забезпечує організацію здійснення оцінки результатів впровадження заходів, передбачених Антикорупційною програмою.
Для здійснення оцінки Уповноважений має право отримувати у письмовій формі відповідну інформацію від працівників, керівника МРЦ «Південний Буг»  про результати реалізації відповідних заходів.
Результати оцінки узагальнюються Уповноваженим у письмовому звіті, який він складає не рідше ніж раз на шість місяців і передає керівнику. Оцінка проводиться за критеріями, визначеними Уповноваженим.

IX. Умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти порушень антикорупційних вимог

1. Працівникам МРЦ «Південний Буг» гарантується конфіденційність їх повідомлень керівнику або Уповноваженому про виявлені ознаки порушень Антикорупційної програми, корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень в діяльності інших працівників МРЦ «Південний Буг» та повідомлень про факти підбурення працівників до вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень.
2. Повідомлення про виявлені ознаки порушень Антикорупційної програми, а також повідомлення про факти підбурення працівників МРЦ «Південний Буг» до вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень можуть бути здійснені в усній чи письмовій формі, за допомогою каналів зв’язку, визначених у Антикорупційній програмі. Повідомлення також можуть здійснюватися працівниками та посадовими особами ділових партнерів МРЦ «Південний Буг».
Керівник забезпечує цілодобову роботу вказаних каналів зв’язку та їхній захист від зовнішнього втручання і витоку інформації. 
3. Подання завідомо неправдивих повідомлень не допускається.
4. Повідомлення працівників МРЦ «Південний Буг» про виявлення ознак вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень можуть бути анонімними.
Анонімне повідомлення про виявлення ознак вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень може бути розглянуто лише у випадку, коли наведена у ньому інформація стосується конкретного працівника МРЦ «Південний Буг» або ділових партнерів МРЦ «Південний Буг» та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. 
5. Перевірку інформації, викладеної в повідомленні, здійснює Уповноважений, а якщо повідомлення стосується дій самого Уповноваженого - працівник, або керівником.
6. Будь-які дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка повідомила Уповноваженого про факти підбурення до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або про виявлення ознак порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення працівниками чи іншими особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, належать до конфіденційної інформації та охороняються згідно з законом. 
Уповноважений та особи, залучені ним до перевірки викладеної у повідомленні інформації, не в праві її розголошувати.

X. Процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення

1. Керівник та/або Уповноважений в межах своїх повноважень забезпечують умови для захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні та протидії корупції в МРЦ «Південний Буг».
2. Інформація про працівника, який повідомив про ознаки порушення вимог Антикорупційної програми, виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (далі - викривач), не може бути розголошена, крім випадків, встановлених законом.
3. Викривача не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівництва іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог антикорупційного законодавства та/або вимог Антикорупційної програми.
 4. У разі витоку конфіденційної інформації про викривача керівник МРЦ «Південний Буг», Уповноважений за заявою такого працівника або за власною ініціативою повинен невідкладно вжити всіх заходів для уникнення настання негативних наслідків для викривача, пов’язаних з таким розголошенням.
 5. Заходи для захисту викривача визначаються керівником спільно з Уповноваженим і впроваджуються за умови письмової згоди працівника.

 XI. Врегулювання конфлікту інтересів в діяльності працівників МРЦ «Південний Буг»

1. Працівники МРЦ «Південний Буг» МВС України зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з дати, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, письмово повідомляти про це свого безпосереднього керівника, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів та вжити заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів.
У разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів у керівника МРЦ «Південний Буг» він письмово повідомляє про це Уповноваженого .
У разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів у Уповноваженого він письмово повідомляє про це керівника.
2. Безпосередній керівник особи протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення про спосіб врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє працівника.
Безпосередній керівник, якому стало відомо про конфлікт інтересів у підлеглого йому працівника, зобов’язаний вжити передбачених законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (у тому числі у разі самостійного виявлення наявного конфлікту інтересів у підлеглої йому особи без здійснення нею відповідного повідомлення).
3. Врегулювання конфлікту інтересів здійснюється за допомогою одного з нижченаведених заходів:
1) усунення працівника від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;
2) встановлення додаткового контролю за виконанням працівником відповідного завдання, вчиненням ним певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження у доступі працівника до певної інформації;
4) перегляду обсягу функціональних обов’язків працівника;
5) переведення працівника на іншу посаду;
6) звільнення працівника.
Порядок застосування заходів врегулювання конфлікту інтересів та його особливості для різних категорій працівників МРЦ «Південний Буг» встановлюються Уповноваженим.
4. Рішення про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності керівника МРЦ «Південний Буг» приймається керівництвом МВС.
5. Працівники МРЦ «Південний Буг» можуть самостійно вжити заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтвердних документів безпосередньому керівнику та Уповноваженому. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

XІІ. Порядок надання працівникам роз’яснень та консультацій Уповноваженим

1. При наявності питань щодо тлумачення окремих положень Антикорупційної програми керівник, працівники МРЦ «Південний Буг» можуть звернутися до Уповноваженого за отриманням усного чи письмового роз’яснення.
2. Суть звернення щодо надання роз’яснення чи консультації викладається безпосередньо Уповноваженому (у визначені Уповноваженим дні та години особистого прийому) або шляхом направлення на його ім’я службової записки чи надіслання на його електронну адресу письмового звернення у довільній формі.
3. Уповноважений надає усне роз’яснення під час особистого прийому або у письмовій формі - не пізніше ніж протягом 15 робочих днів  з дня отримання запиту. 
Уповноважений може продовжити строк розгляду звернення, але не більше ніж на 7 робочих днів, про що письмово інформує особу, яка звернулась за роз’ясненням.
4. Якщо під час надання роз’яснення Уповноважений виявить ознаки порушення Антикорупційної програми або ознаки вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, він ініціює перед керівником питання проведення внутрішнього розслідування у порядку, передбаченому розділом XV Антикорупційної програми.

XІІІ. Порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання та виявлення корупції в МРЦ «Південний Буг»

 

 1. Підвищення кваліфікації працівників МРЦ «Південний Буг» у сфері запобігання та виявлення корупції здійснюється з метою надання базових знань з питань антикорупційного законодавства, підвищення рівня виконання вимог Антикорупційної програми, формування антикорупційної культури, а також виховання нетерпимості до корупції.
2. Підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до затвердженого керівником МРЦ «Південний Буг» тематичного плану-графіка на поточний рік, який готується Уповноваженим.
Підвищення кваліфікації повинно передбачати як заходи для всіх працівників МРЦ «Південний Буг», так і окремі заходи для керівника МРЦ «Південний Буг» .
Тематика та форма заходів (семінари, лекції, практикуми, тренінги, вебінари тощо) із підвищення кваліфікації визначаються Уповноваженим з урахування.
1) пропозицій керівника Центру, керівників структурних підрозділів;
2) результатів оцінки впровадження заходів Антикорупційної програми;
3) результатів періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;
4) результатів внутрішніх розслідувань;
5) звіту Уповноваженого перед керівником МРЦ «Південний Буг» .
3. Витрати часу на підвищення кваліфікації у сфері запобігання та виявлення корупції складають не менше 1,5% відсотків загального обсягу робочого часу на півріччя.
4. Облік проведених заходів із підвищення кваліфікації у сфері запобігання та виявлення корупції, а також облік присутніх на заходах здійснюється Уповноваженим.

XIV. Застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення Антикорупційної програми  

1. У разі наявності інформації, що свідчить про ознаки порушення працівниками вимог Антикорупційної програми, здійснюються такі заходи:
1) призначається у встановленому розділом XV Антикорупційної програми порядку внутрішнє розслідування з метою підтвердження чи спростування інформації про ймовірне порушення; 
2) за наявності достатніх підстав за результатами внутрішнього розслідування керівник накладає дисциплінарне стягнення відповідно до закону.
2. Дисциплінарні стягнення накладаються керівником на працівників МРЦ «Південний Буг» відповідно до норм законодавства про працю. 


XV. Порядок проведення внутрішніх розслідувань

1. У разі надходження повідомлення або виявлення ознак порушення Антикорупційної програми працівником МРЦ «Південний Буг» або ознак вчинення працівником МРЦ «Південний Буг» корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень Уповноважений повідомляє про це керівника, який вживає заходів, передбачених пунктом 2 цього розділу. 
У разі надходження повідомлення або виявленняфактів про вчинення Уповноваженим корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, порушення вимог Антикорупційної програми керівник вживає заходів, передбачених пунктом 2 цього розділу.
2. За умов, передбачених пунктом 1 цього розділу, керівник зобов’язаний вжити таких заходів:
1) протягом 15 днів ініціювати проведення внутрішнього розслідування з метою підтвердження чи спростування інформації про ймовірне порушення Антикорупційної програми або корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення;
2) за результатами проведення внутрішнього розслідування застосувати дисциплінарне стягнення до винних осіб, якщо для цього є підстави;
3) за результатами внутрішнього розслідування визначити способи усунення причин і наслідків порушення, якщо таке мало місце, а також забезпечити заходи щодо запобігання таким діям у майбутньому;
4) у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за вчинення якого передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність, негайно інформувати про це спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
3. Внутрішнє розслідування проводиться лише у випадках, коли надана або виявлена інформація стосується конкретних осіб та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Внутрішнє розслідування призначається керівником і здійснюється комісією. Порядок проведення внутрішніх розслідувань, які здійснюються відповідно до Антикорупційної програми, затверджується керівником.
До складу комісії обов’язково включається Уповноважений, за винятком випадків, коли розслідування призначається за наслідками виявлення фактів чи отримання інформації про вчинення Уповноваженим корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, порушення вимог Антикорупційної програми.
Строк проведення розслідування не повинен перевищувати 7 днів.
 Матеріали проведених внутрішніх розслідувань зберігаються в архіві Уповноваженого не менше 5 років.
У разі якщо за результатами внутрішнього розслідування на Уповноваженого накладається дисциплінарне стягнення, про це письмово повідомляється Національне агентство з питань запобігання корупції у дводенний строк з дати його накладення.
З метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення посадовою особою МРЦ «Південний Буг» корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням Керівника, а у разі його відсутності – особи, яка виконує його обов’язки, може бути проведено службове розслідування у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950.
Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
За анонімними повідомленнями службове розслідування проводиться, у разі коли таке повідомлення стосується порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

XVI. Порядок внесення змін до Антикорупційної програми

1. Керівник МРЦ «Південний Буг» забезпечує організацію механізмів зворотного зв’язку та інші внутрішні процеси, спрямовані на підтримку та постійне вдосконалення Антикорупційної програми.
2. Зміст Антикорупційної програми може бути переглянутий за результатами:
1) звіту про оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;
2) здійснення нагляду і контролю за дотриманням Антикорупційної програми, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів;
3) аналізу практики виконання Уповноваженим своїх посадових обов’язків;
4) проведення Уповноваженим анкетування, обговорення та консультацій із працівниками, керівникома також з діловими партнерами МРЦ «Південний Буг» щодо удосконалення Антикорупційної програми.
3. Ініціатором внесення змін до Антикорупційної програми може бути Уповноважений, а також керівник, працівники МРЦ «Південний Буг».
4. Пропозиції щодо внесення змін до Антикорупційної програми подаються Уповноваженому, який їх вивчає та систематизує. Раз на рік Уповноважений надає керівнику узагальнення пропозицій щодо внесення змін до Антикорупційної програми, які надійшли, та надає свої рекомендації щодоїх врахування або відхилення.
5. Керівник, отримавши від Уповноваженого узагальнення пропозицій щодо внесення змін до Антикорупційної програми, ініціює проведення їх відкритого обговорення трудовим колективом МРЦ «Південний Буг».
У випадках, Уповноважений наполягає на терміновому внесенні певних змін до Антикорупційної програми, керівник у найкоротший строк, але не пізніше 10 днів з дати надходження таких пропозицій, ініціює проведення відповідного обговорення.
6. У результаті схвалення пропозицій працівниками (трудовим колективом) МРЦ «Південний Буг» керівник своїм наказом затверджує відповідні зміни до Антикорупційної програми, які є її невід’ємною частиною.

 

 

 

Уповноважена особа з питань  запобігання корупції              

Т.Ю.  Корнієнко

 

 

 

Додаток 1

 

до Антикорупційної програми

МРЦ МВС  України «Південний Буг»

                                                                                                                                                                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник МРЦ МВС України «Південний Буг»
О.І. Мудрий

                                                                               ЗВІТ 

за результатами оцінки корупційних ризиків 

у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

Оцінку корупційних ризиків в МРЦ МВС України «Південний Буг» проведено,  використовуючи Методологію оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб та Посібник з оцінки корупційних ризиків та розробки планів протидії корупції. Наказом МРЦ МВС України «Південний Буг» від 20.02.2019 № 34-од «Про комісію з оцінки корупційних ризиків в МРЦ  МВС України «Південний Буг» у зв’язку із організаційно-штатними змінами оновлено склад комісії та затверджено Положення про комісію. Уповноважений за реалізацію антикорупційної програми МРЦ МВС України «Південний Буг» на 2019 рік та Головою комісії з оцінки корупційних ризиків є Корнієнко Т.Ю. – юрисконсульт, до складу комісії входять 9осіб  у їх числі:
Трусь Ірина Миколаївна - заступник начальника з медичних питань;
Мовчан Валентина Федорівна - старший інспектор з кадрів;
Приходько Галина Андріївна, -  завідувач відділення відновного лікування  та реабілітації № 2 см. Сатанів –лікар;
Вознюк Юрій Леонідович -  т.в.о. заступника начальника з загальних  питань;
Собчук Олена Федорівна - завідувач відділення відновного лікування та реабілітації-лікар;
Власюк Лариса Станіславівна - начальник поліклініки – лікар;
Андрущак Валентина Миколаївна -  головний бухгалтер;
Тарасова Алла Миколаївна - головна медична сестра;
Побережна Юлія Анатоліївна - директор пансіонату. 
Для оцінювання корупційних ризиків використовувалася ідентифікація корупційних ризиків, яка була проведена шляхом дослідження (аналізу) зовнішнього та внутрішнього середовища МРЦ МВС України «Південний Буг» на предмет виявлення чинників корупційних ризиків у нормативно-правових актах і організаційно-управлінській діяльності. 
Комісією затверджено перелік функцій/процесів МРЦ МВС України «Південний Буг», для яких необхідно провести оцінку корупційних ризиків:
серед загальних: управління матеріальними ресурсами, управління фінансами, управління персоналом;
серед спеціалізованих:публічні закупівлі, внутрішній контроль використання повноважень.
За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»  підготовлено:
-         опис ідентифікованих корупційних ризиків у його діяльності, чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (додаток 1);
-         пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків, які викладені в таблиці оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення (додаток 2). 

Голова комісії з оцінки корупційних ризиків 

МРЦ МВС України «Південний Буг»                                     Т.Ю.Корнієнко

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

до Звіту за результатами оцінки

 

корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

 

 

Опис ідентифікованих корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України »,

 

чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення

 

  

 

Ідентифікований корупційний ризик

Опис ідентифікованого корупційного ризику

Чинники  корупційного ризику

Можливі наслідки корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення

1. Управління  матеріальними ресурсами

1. Можливе використання матеріальних ресурсів не за призначенням або в завищених обсягах

Ризики можливих зловживань при використанні та розпорядженні матеріальними ресурсами МРЦ, а саме у власних цілях

Використання матеріальних ресурсів (оргтехніки, службового транспорту тощо)  в особистих або інших  цілях, в тому числі з метою отримання неправомірної вигоди

Отримання/надання власної або на користь третіх осіб неправомірної вигоди, втрата матеріальних ресурсів, вчинення корупційного правопорушення

 

2. Навмисне завищення обсягів замовлень для використання надлишку в особистих цілях

Надання інформації про потребу в матеріальних ресурсах в більшій кількості з метою утворення лишків та подальшим їх використанням  не відповідно до цільового призначення ( в особистих цілях)                        

 

 

 

Внесення недостовірних даних до первинних документів про потребу в матеріальних ресурсах

Отримання/надання власної або на користь третіх осіб неправомірної вигоди, втрата матеріальних ресурсів, нанесення збитків (матеріальної шкоди), вчинення корупційного правопорушення

 

 

3. Можливе штучне заниження експлуатаційних характеристик матеріальних ресурсів, що перебувають у користуванні або заниження вартості майна, що підлягає списанню

Списання матеріальних ресурсів, які не втратили ознаки активу та можуть бути використані, відновлені, передані іншим користувачам, тощо з метою зняття їх  з обліку та подальшого використання в особистих цілях, або з метою їх подальшого придбання

Недотримання законодавчих, нормативно-правових актів, розпорядчих документів, невиконання посадових інструкцій та функціональних обов’язків, внесення недостовірних даних до первинних документів, відсутність належної системи контролю

Отримання/надання власної або на користь третіх осіб неправомірної вигоди, втрата матеріальних ресурсів, нанесення збитків (матеріальної шкоди), настання кримінальної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності, вчинення корупційного правопорушення

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

до Антикорупційної програми МРЦ МВС

 

                                                                                                                                України «Південний Буг»

 

 

 

Заходи  Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Південний Буг»з реалізації Антикорупційної програми МВС на 2019 рік

 

з/п

Найменування заходу Антикорупційної програми МВС,виконавцем/спів-

виконавцем якого, є юридична особа

Строк виконання, визначений антикорупційною програмою МВС

Найменування заходу в юридичній особі

Строк виконан-ня в юридич-ній особі

Відповідаль-ний за виконання в юридичній особі

Індикатор виконання (очікуваний результат)

Джерела фінансував-ня

1

 Актуалізація інформації про керівників   уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції ГУ НГУ, органів влади, підконтрольних Міністру,  ГСЦ, РСЦ, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС

Щомісяця,  не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним періодом  

Актуалізація інформації про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції в МРЦ МВС України «Південний Буг»

До

30 березня 2019р.

Cтарший інспектор з кадрів МРЦ МВС України «Південний Буг»

Інформацію про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції в МРЦ «Південний Буг»подано до УЗКПЛ

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

2

Проведення обов’язкового інструктажу працівником уповноваженого підрозділу (особою) з питань запобігання та виявлення корупції щодо основних положень  антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної   поведінки для новопризначених працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС

При призначенні (обранні) на посаду 

Проведення обов’язкового інструктажу уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції щодо основних положень  антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної   поведінки для новопризначених працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в МРЦ МВС України «Південний Буг»

При призначенні на посаду,

прийнятті

на роботу

Cтарший інспектор з кадрів МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Ознайомлено під підпис працівника

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

3

Проведення навчання  суб’єктів декларування щодо заповнення   декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

за 2018 рік

Протягом
І кварталу 2019 р.

(за окремим графіком)

Проведення роз’яснення суб’єктам декларування щодо заповнення   декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

за 2017 рік

До 28.02.2019р.

Начальник МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

Охоплено роз’ясненням 100% працівників МРЦ МВС України «Південний Буг»

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

4

Організація та проведення на базі Національної академії внутрішніх справ  навчання щодо основних положень  антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної   поведінки для працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС

Лютий 

2019 р.

Участь у навчанні щодо основних положень антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної   поведінки для працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» представників МРЦ МВС України «Південний Буг»

Лютий

2019 р.

Начальник МРЦ МВС України «Південний Буг»

Охоплено навчанням згідно з державним замовленням

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

5

Організація подання  працівниками – суб’єктами декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

за 2018 рік

До 31 березня

2019 р. включно

Організація подання  працівниками – суб’єктами декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

за 2018 рік

До 31 березня

2019 р. включно

Начальник МРЦ МВС України «Південний Буг»

Подано                        декларацію 

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

6

Перевірка  фактів своєчасності подання декларацій  суб’єктами декларування закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС

До 16 квітня 2019 р. включно

Перевірка  фактів своєчасності подання декларацій  суб’єктами декларування МРЦ МВС України «Південний Буг»

До 01  квітня

2019 р.

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Подано інформацію до УОЗР про результати перевірки             

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

7

Повідомлення Агентства про неподання чи несвоєчасне подання (у разі виявлення такого факту) декларацій  суб’єктами декларування закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС

 Упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту

Повідомлення Агентства про неподання чи несвоєчасне подання (у разі виявлення такого факту) декларацій  суб’єктами декларування МРЦ МВС України «Південний Буг»

Упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Відсутній даний факт, подано       е-декларацію своєчасно

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

8

Забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель здійснення оприлюднення звітів про укладені договори та звітів про їх виконання закладами, установами, підприємствами, що належать до сфери управління МВС, Національною гвардією, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ

Згідно з планами закупівель                                           на 2019 р. 

Забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель здійснення оприлюднення звітів про укладені договори та звітів про їх виконання МРЦ МВС України «Південний Буг»

Згідно з планами закупівель                                           на 2019 р. 

Тендерний комітет МРЦ

Розміщено інформаційне повідомлення на веб-сайті

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

9

Організація виконання завдань і заходів, передбачених Планом заходів  щодо реалізації Стратегії розвитку системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 24 травня 2017 р. № 415-р.  

У строки, визначені Планом 

 Організація виконання завдань і заходів, передбачених Планом заходів  щодо реалізації Стратегії розвитку системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 24 травня 2017 р.            № 415-р.  

У строки, визначені Планом 

Начальник МРЦ  МВС України «Південний Буг», головний бухгалтер МРЦ  МВС України «Південний Буг»

Виконано заходи

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

10

Організація та проведення із залученням громадськості заходів з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією в системі МВС, у тому числі проведення на базі НАВС міжнародної науково-практичної конференції

07 грудня 2019 р.

Організація та проведення із залученням громадськості заходів з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією в МРЦ МВС України «Південний Буг»

07 грудня 2019 р.

Начальник МРЦ  МВС України «Південний Буг», Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено захід,  розміщено повідомлення на офіційному веб-сайті МРЦ  МВС України «Південний Буг»

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

 

 

 

 

 

Уповноважена особа з питань

 

запобігання корупції                                                Т.Ю. Корнієнко

 

 

 

Додаток 2

до Звіту за результатами оцінки

корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

 

Таблиця оцінених корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»та заходів щодо їх усунення  на 2019 рік

 

 

Ідентифікований корупційний ризик

Пріоритетність корупційного ризику

(низька/ середня/

висока)

Заходи щодо усунення корупційного ризику

Особа (особи), відповідальна (і) за виконання заходу

Строк виконання заходу

Очікувані результати

1. Управління  матеріальними ресурсами

1. Можливе використання матеріальних ресурсів не за призначенням або в завищених обсягах

 

 

 

 

 

 

 

 

Низька

Попередження працівників про неприпустимість використання матеріальних ресурсів МРЦ для особистих та інших цілей, забезпечення притягнення до відповідальності осіб, наділених повноваженнями щодо управління матеріальними ресурсами МРЦ

Керівники структурних підрозділів, матеріально відповідальні особи МРЦ

Постійно

Зменшення (усунення) корупційного ризику

2. Навмисне завищення обсягів замовлень для використання надлишку в особистих цілях

Низька

Проведення звірки наявних матеріальних ресурсів із зазначеними у відомостях про придбання та списання

Комісія зі списання матеріальних цінностей

При необхідності

Зменшення ймовірності виникнення корупційного правопорушення

3. Можливе штучне заниження експлуатаційних характеристик матеріальних ресурсів, що перебувають у користуванні або заниження вартості майна, що підлягає списанню

Середня

Проведення інвентаризації (обстеження) матеріальних ресурсів, що підлягають списанню. Перевірка встановлених норм списання та первинних документів, що є підставою для прийняття рішення про списання матеріальних ресурсів

Комісія з інвентаризації

Один раз на рік – планово;

Позапланова – 2 рази на рік

 

Зменшення ймовірності виникнення корупційного правопорушення

2. Управління фінансами

1. Навмисне завищення або заниження потреби в коштах при підготовці бюджетних запитів

Низька

Перевірка обґрунтованості внесення змін до розпису та включення статей витрат до розрахунків потреби в коштах, при формуванні бюджетного запиту на відповідний рік

Начальник МРЦ;

Головний бухгалтер

На протязі року

Недопущення корупційного ризику. Зменшення ймовірності виникнення корупційного або пов’язаного з корупцією  правопорушення

2.Упередженість посадових осіб, зокрема через наявність приватного інтересу, при розподілі коштів

Низька

Дотримання посадовими особами організаційно –розпорядчих та виробничих документів при фінансових виплатах та заохоченнях

Начальник МРЦ, голова та члени відповідних комісій

Щомісячно при нарахуванні премій та на протязі року

 

Зменшення ймовірності виникнення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення

3. Публічні закупівлі

1. Недоброчесність посадових осіб, які входять до складу тендерного комітету, при оцінці учасників закупівлі

Низька

Обов’язковість проведення всіх закупівель (незалежно від суми) із застосуванням електронної системи ProZorro відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»

Тендерний комітет МРЦ

Під  час проведення процедури закупівлі

Усунення відповідних корупційних ризиків

4. Управління персоналом

 

1.Неповідомлення претендентом на зайняття вакантної посади   про наявний чи можливий конфлікт інтересів та/або подання недостовірних відомостей

Низька

Здійснення постійного дієвого контролю за процедурою прийому на роботу працівників;

попередження претендентів на посаду про відповідальність за подання недостовірних відомостей про себе

Начальник, керівники структурних підрозділів,

Старший інспектор з кадрового забезпечення,

Уповноважений

При кожному прийнятті на роботу

Зменшення ймовірності виникнення корупційного правопорушення

5. Внутрішній контроль використання повноважень

1. Зловживання повноваженнями, делегованими керівником підлеглим МРЦ

 

Низька

Забезпечення контролю за здійсненням підлеглими  наданих повноважень, а також застосування заходів дисциплінарного впливу у випадку виявлення фактів неналежної реалізації повноважень або виконання особою роботи у власних інтересах чи на здійснення якої вона не мала права

Керівний склад МРЦ,

Уповноважений

В разі необхідності

Зменшення (усунення) корупційного ризику

 

 

 

Уповноважена особа з питань

          запобігання корупції

МРЦ МВС України «Південний Буг»                                                                             Т.Ю. Корнієнко

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МРЦ МВС

«Південний Буг»

від 06.11. 2019 року № 105-од

 

 

 

ПОРЯДОК

запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
у Медичному реабілітаційному центрі МВС України «Південний Буг»

 

І.  Загальні положення

 

Цей Порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у Медичному реабілітаційному центрі МВС України «Південний Буг»(далі - Порядок) розроблено на підставі Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання  корупції від 29 вересня 2017 року № 839 та інших актів антикорупційного законодавства для використання в роботі працівниками Медичного реабілітаційного центру МВС України «Південний Буг» (далі - Центр) і визначає шляхи врегулювання конфлікту інтересів під час здійснення ними своїх повноважень та реалізації прав.

1.1.Терміни, які вживаються в цьому Порядку:

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

- близькі особи - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта;

- пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу (обрання за конкурсом), звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

1.2. Наявність будь-якого конфлікту інтересів не обов'язково призводить до фактів корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою.

1.3. Конфлікт інтересів може мати місце не лише тоді, коли зазначена суперечність вже фактично вплинула на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень (вчинення або не вчинення дій), а і тоді, коли вона потенційно може вплинути на них.

Конфлікт інтересів має місце й тоді, коли йдеться про суперечність особистого інтересу близької особи працівника Центру з її повноваженнями.

Приховування працівником Центру наявного приватного інтересу вже розцінюється як порушення трудової дисципліни і потребує вжиття відповідних заходів щодо запобігання корупції.

1.4. Суб’єктами, на яких поширюється дія даного Порядку є начальник Центру,заступник начальника центру з загальних питань, заступник начальника центру з медичних питань, заступник начальника центру з технічних питань, керівники структурних підрозділів та їх заступники, головний бухгалтер та його заступник, інші працівники центру, які наділені повноваженнями, відповідно до посадових обов’язків, здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

        Усі працівники Центру, при виконанні свої посадових обов’язків, мають запобігати та не допускати конфлікту інтересів і негайно повідомляти свого безпосереднього керівника про обставини, що можуть вплинути на виконання власних посадових обов’язків.

  1. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

 

2.1. З метою запобігання конфлікту інтересів працівники Центру зобов’язані дотримуватися вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

2.2. На виконання цієї вимоги суб’єкти, на яких поширюється дія цього Порядку зобов’язані:

-   вживати заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів;

-   письмово, шляхом власноручної заяви, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів начальника Центру шляхом подання заяви через уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції;

-   не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

-   вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2.3. Працівники Центру не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

2.4. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до Управління та запобігання корупції  та проведення люстрації МВС України через уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції.

2.5. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

2.6. Якщо особі стало відомо про наявність конфлікту інтересів у інших осіб Центру, їй необхідно повідомити про це свого безпосереднього керівника або уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції із зазначенням обставин, при яких вона дізналась про наявність конфлікту інтересів.

  1. Порядок повідомлень про можливість виникнення конфлікту інтересів та їх реєстрація

 

3.1. Суб’єкти, на яких поширюється дія даного Порядку письмово, шляхом спрямування власноручно написаної заяви, повідомляють не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, начальника Центру, за формою, що додається (Додаток 1).

3.2. Повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів (далі - повідомлення) подається уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції.

3.3. Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції, здійснює реєстрацію повідомлень в окремому журналі та подає їх начальнику Центру на розгляд в день отримання.

3.4. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального виборного органу Центру, Тендерного комітету Центру, комісій тощо, вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

3.5. Така особа подає заяву адресовану голові відповідного колегіального органу, комітету, комісії про наявність конфлікту інтересів та не приймає участь у голосуванні з даного питання. Якщо конфлікт інтересів реальний чи потенційний виникає у голови відповідного колегіального органу, комісії, комітету тощо, така заява подається начальнику Центру за формою, що додається (Додаток 2).

  1. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів

 

4.1. Врегулювання конфлікту інтересів у Центрі здійснюється за допомогою одного з нижченаведених заходів:

1)  усунення працівника від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2)  застосування зовнішнього контролю за виконанням працівником відповідного завдання, вчиненням ним певних дій чи прийняття рішень;

3)    обмеження у доступі працівника до певної інформації;

4)    перегляду обсягу функціональних обов'язків працівника;

5)    переведення працівника на іншу посаду;

6)    звільнення працівника.

4.2. Усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за наказом начальника Центру, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників.

4.3. Повноваження здійснюються особою під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:

-   перевірка працівником, визначеним начальником Центру стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, перевірка змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

-   виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного начальником Центру працівника.

4.4. У рішенні (наказі) про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

Особа, відносно якої прийнято рішення про здійснення зовнішнього контролю, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про застосування зовнішнього контролю ознайомлюються з таким рішенням.

4.5. Обмеження доступу особи, но яку поширюється дія даного Порядку до певної інформації здійснюється за рішенням начальника Центру, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику.

4.6. Перегляд обсягу службових повноважень осіб, на яких поширюється дія цього Порядку здійснюється за рішенням начальника Центру у разі, якщо конфлікт інтересів у їх діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання ними службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.

4.7. Переведення осіб, на яких поширюється дія даного Порядку на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням начальника Центру у разі, якщо конфлікт інтересів у їх діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

Переведення на іншу посаду здійснюється лише за згодою особи, яка підлягає переведенню на іншу посаду, з дотриманням вимог КЗпП України.

4.8.Звільнення осіб, на яких поширюється дія даного Порядку з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у їх діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

4.9. Особи, на яких поширюється дія даного Порядку, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих документів безпосередньому керівнику.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

  1. Порядок врегулювання конфлікту інтересів, у разі його виникнення, в

діяльності начальника Центру

 

5.1. Врегулювання конфлікту інтересів у діяльності начальника Центру здійснюється відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

5.2. Рішення про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності начальника Центру приймається керівництвом МВС.

5.3. Начальник Центру не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів повідомляє про це уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції та Управління запобігання корупції та проведення люстрації МВС України.

5.4. У разі наявності у діяльності начальника Центру реального чи потенційного конфлікту інтересів, він може самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих документів Управлінню запобігання корупції та проведення люстрації МВС України.

5.5. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

 

 

 

Уповноважена особа з питань

запобігання та виявлення корупції                                            Т.Ю. Корнієнко

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Начальникові МРЦ МВС України

«Південний Буг»

Мудрому О.І.

_____________________________

                                                                                                                                   (назва посади та структурного підрозділу)  

   

_____________________________

                                                                                                                                 (прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

 

Повідомлення

про реальний/потенційний конфлікт інтересів*

 

 

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

(стисло викласти ситуацію, в якій виник реальний/потенційний конфлікт інтересів, суть приватного інтересу, що впливає на об’єктивність прийняття рішення, а також зазначити чи вчиняли дії та чи приймалися рішення в умовах реального конфлікту інтересу).

 

 

 

 

          Дата                                                                                               Підпис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Повідомлення пишеться власноручно без використання бланку.

 

 


Додаток 2

                                                            Голові

                                                                                                         __________________________________________

                                                                                              (назва органу, комісії до якого подається заява)  

   

                                                                                                ___________________________________________

                                                                               (прізвище, ім’я, по батьковіособи та посада    в

                                                                            органі, членом якого є особа, що повідомляє про конфлікт інтересів)

 

                                                                          

 

 

 

 

 

ЗАЯВА

Відповідно до ст. 28, 29 Закону України «Про запобігання корупції» повідомляю, що______________________ при розгляді на засіданні_________________

(дата)                                                        (вказати найменування органу, комісії, комітету тощо)

_______________________ питання_________________________________

_______________________ у мене виникає конфлікт інтересів.

Врегулювання конфлікту інтересів буду здійснювати шляхох моєї неучасті в голосуванні по даному питанню.

 

 

 

 

          Дата                                                                                               Підпис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Повідомлення пишеться власноручно без використання бланку.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МРЦ МВС України

«Південний Буг»

від ___ ______ 2020 року № ____

               

 

 

 

АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА

Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх
справ України «Південний Буг» на 2020 -2022 роки

 

 

         Цією Антикорупційною програмою Медичний реабілітаційний центр МВС України «Південний Буг» ( далі – МРЦ «Південний Буг») проголошує, що керівник, посадові особи, та усі працівники у своїй внутрішній діяльності, а також у правовідносинах із діловими партнерами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, керуються принципом «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції і вживатимуть всіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов’язаним з нею діям.

 

І. Загальні положення

 

1. Антикорупційна програма є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності МРЦ «Південний Буг».

 2. Антикорупційна програма встановлює стандарти та вимоги не нижчі, ніж передбачені Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та Типовою антикорупційною програмою, затвердженою рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції.

 3. Терміни в Антикорупційній програмі вживаються у значеннях, наведених в Законі.

 4. Антикорупційна програма погоджується з Управлінням запобігання корупції та проведення люстрації МВС та  затверджується наказом керівника після її обговорення з працівниками і посадовими особами МРЦ «Південний Буг».

 5. Текст Антикорупційної програми розміщений на офіційному веб-сайті МРЦ «Південний Буг» та перебуває у постійному відкритому доступі.

 

ІІ. Сфера застосування та коло осіб, відповідальних за реалізацію Антикорупційної програми

 

         1. Антикорупційна програма є обов’язковою для виконання усіма працівниками МРЦ «Південний Буг», включаючи посадових осіб усіх рівнів, керівника, а також для усіх суб’єктів господарської діяльності (філій,підрозділів, дочірніх підприємств), над якими вона здійснює контроль.

         2. Антикорупційна програма також застосовується МРЦ «Південний Буг» у її правовідносинах із діловими партнерами, у тому числі органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

  3. Здійснення заходів щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми в межах своїх повноважень провадять:

         1) керівник МРЦ «Південний Буг» (далі - керівник);

         2) посадова особа МРЦ «Південний Буг», відповідальна за реалізацію Антикорупційної програми (далі - Уповноважений), правовий статус якої визначається Законом і Антикорупційною програмою;

 3) посадові особи МРЦ «Південний Буг» всіх рівнів та інші працівники МРЦ «Південний Буг» (далі – працівники).

 

ІІІ. Антикорупційні заходи у діяльності МРЦ «Південний Буг»

 

1. Перелік антикорупційних заходів у діяльності МРЦ «Південний Буг»

 

   1. МРЦ «Південний Буг» забезпечує розробку та вжиття заходів, які є необхідними та достатніми для запобігання, виявлення і протидії корупції у своїй діяльності. Завдання і заходи щодо запобігання і протидії корупції в МРЦ МВС України «Південний Буг»  зазначаються в додатку 2 до Антикорупційої програми.

Завдання та заходи щодо запобігання і протидії корупції в МРЦ МВС України «Південний Буг» розробляються Уповноваженим та затверджуються керівником у вигляді додатку до цієї Антикорупційної програми.

         2. Антикорупційні заходи включають:

         1) періодичну оцінку корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;

 2) антикорупційні стандарти і процедури у діяльності МРЦ «Південний Буг».

 3. Основними антикорупційними стандартами і процедурами МРЦ «Південний Буг» є:

         1) ознайомлення нових працівників із змістом Антикорупційної програми, проведення навчальних заходів з питань запобігання і протидії корупції;

 2) антикорупційна перевірка ділових партнерів;

          3) положення щодо обов’язкового дотримання Антикорупційної програми;

 4) критерії обрання ділових партнерів МРЦ «Південний Буг»;

        

 

 5) обмеження щодо підтримки МРЦ «Південний Буг» політичних партій, здійснення благодійної діяльності;

  6) механізм повідомлення про виявлення ознак порушення Антикорупційної програми, ознак вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, а також конфіденційність таких повідомлень та захист викривачів;

 7) здійснення Уповноваженим та працівниками функцій щодо запобігання корупції;

 8) процедура розгляду повідомлень викривачів, включаючи внутрішнє розслідування і накладення дисциплінарних стягнень;

 9) норми професійної етики та обов’язки і заборони для працівників;

10) механізми запобігання і врегулювання конфлікту інтересів;

 11) обмеження щодо подарунків;

 12) нагляд і контроль за дотриманням вимог Антикорупційної програми.

 

2. Періодична оцінка корупційних ризиків у діяльності

МРЦ «Південний Буг»

 

1. МРЦ «Південний Буг» не менше одного разу на рік здійснює внутрішню оцінку корупційних ризиків у своїй діяльності, про що складає відповідний Звіт (додаток 1 до Антикорупційної програми).

         2. Корупційним ризиком є обґрунтована ймовірність настання події корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення або порушення вимог Антикорупційної програми.

 3. Оцінка корупційних ризиків в МРЦ «Південний Буг» проводиться комісією з оцінки корупційних ризиків (далі - комісія).

 Порядок діяльності та склад комісії затверджуються керівником.

До складу комісії входять Уповноважений (голова комісії), керівники структурних підрозділів МРЦ «Південний Буг», а також інші працівники, визначені керівником за погодженням з Уповноваженим.

Під час проведення оцінки корупційних ризиків за ініціативою Уповноваженого до роботи комісії без включення до її складу можуть залучатися інші працівники МРЦ «Південний Буг», а також незалежні експерти чи спеціалісти.

Уповноважений, з метою недопущення конфлікту інтересів або необ’єктивності у роботі комісії, при розподілі функцій між членами комісії бере до уваги коло їх посадових обов’язків в МРЦ «Південний Буг».

         4. Метою діяльності комісії є запобігання, виявлення і усунення корупційних ризиків у діяльності, керівника та працівників МРЦ «Південний Буг».

         5. Корупційні ризики у діяльності МРЦ «Південний Буг» поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні корупційні ризики ідентифікуються в організаційно-управлінських, фінансово-господарських, кадрових, юридичних процедурах діяльності МРЦ «Південний Буг».

Зовнішні корупційні ризики ідентифікуються у діяльності ділових партнерів, у тому числі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, з якими МРЦ «Південний Буг» перебуває у ділових правовідносинах.

         6. За результатами ідентифікації корупційних ризиків комісією відповідно до порядку її діяльності здійснюються їхнє визначення та опис, класифікація за категоріями та видами.

 7. За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг» комісія готує письмовий звіт, що підписується членами комісії.

 Звіт складається за формою і структурою, визначеними в порядку діяльності комісії.

Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків подається керівнику МРЦ «Південний Буг» і повинен містити:

 1) ідентифіковані корупційні ризики, а також причини, що їх породжують, та умови, що їм сприяють;

 2) оцінку виявлених корупційних ризиків;

 3) пропозиції щодо заходів із запобігання, усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків.

 Текст звіту надається для ознайомлення працівникам МРЦ «Південний Буг», а також може бути оприлюднений на веб-сайті МРЦ «Південний Буг» ( у разі його наявності).

8. Якщо під час заходів щодо оцінки корупційних ризиків Уповноважений виявить факт порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, він ініціює перед керівником питання проведення внутрішнього розслідування у порядку, передбаченому розділом XV Антикорупційної програми.

 9. МРЦ «Південний Буг» не рідше ніж один раз на три роки повинна проходити зовнішню оцінку корупційних ризиків, яку проводять організації, що надають аудиторські, юридичні чи консалтингові послуги, або незалежні експерти.

         10. За результатами опрацювання звіту внутрішньої та/або зовнішньої оцінки корупційних ризиків керівник вживає необхідних заходів для запобігання, виявлення і протидії корупції у діяльності МРЦ «Південний Буг», у тому числі шляхом зміни існуючих антикорупційних стандартів та процедур.

 

3. Опис антикорупційних стандартів і процедуру діяльності

МРЦ «Південний Буг»

 

1. З метою формування належного рівня антикорупційної культури Уповноваженим для нових працівників, а також інших осіб, які діють від імені МРЦ «Південний Буг», проводиться обов’язкове вступне ознайомлення із положеннями Закону, Антикорупційної програми та пов’язаних з нею документів.

2. Положення щодо обов’язковості дотримання Антикорупційної програми включаються до правил внутрішнього трудового розпорядку МРЦ «Південний Буг», положень про структурні підрозділи, всіх трудових договорів, а також можуть включатися до договорів, які укладаються МРЦ «Південний Буг».

         Примірні форми антикорупційних застережень розробляються Уповноваженим з урахуванням сфер діяльності МРЦ «Південний Буг».

3. Ділові партнери МРЦ «Південний Буг» обираються згідно з критеріями, які базуються на прозорості діяльності, конкурентності, якості товарів, робіт і послуг та надійності .

4. Критерії і процедури відбору ділових партнерів для різних сфер діяльності МРЦ «Південний Буг» розробляє Уповноважений та затверджує керівник.

5. Уповноважений проводить антикорупційну перевірку наявних або потенційних ділових партнерів МРЦ «Південний Буг» з метою оцінки наявності корупційних ризиків. При цьому Уповноважений перевіряє, чи має діловий партнер репутацію суб’єкта, діяльність якого пов’язана з корупцією (навіть за відсутності відповідних судових рішень), та чи не буде діловий партнер використовуватися як посередник для передачі третім особам (або для отримання від третіх осіб) неправомірної вигоди.

         Антикорупційна перевірка здійснюється відповідно до вимог Антикорупційної програми, а також стандартів для різних сфер діяльності МРЦ «Південний Буг», що розробляються та затверджуються Уповноваженим. Матеріали перевірки зберігаються не менше ніж 5 років.

 За результатами антикорупційної перевірки ділового партнера МРЦ «Південний Буг»  Уповноважений складає письмову рекомендацію керівнику.

         У разі негативної рекомендації Уповноваженого керівник для продовження або початку правовідносин із таким діловим партнером має ухвалити обґрунтоване рішення з цього питання.

6. МРЦ «Південний Буг» (у разі відсутності заборон, встановлених законодавством) може здійснювати внески на підтримку політичних партій, а також здійснювати благодійну діяльність лише після висновку Уповноваженого про відсутність корупційних ризиків.

Уповноважений ухвалює висновок протягом 7 днів після отримання всіх документів, пов’язаних із здійсненням вказаних внесків або благодійної діяльності, і направляє його керівнику.

Благодійна діяльність МРЦ «Південний Буг» за загальним правилом має здійснюватися (у разі відсутності заборон, встановлених законодавством) лише через благодійні організації відповідно до законодавства.

 

7. Здійснення благодійної діяльності МРЦ «Південний Буг» не допускається, якщо:

1) її здійснення є умовою укладення будь-якого договору, ухвалення рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або здійснюється з метою отримання переваг у підприємницькій діяльності;

2) діловий партнер або орган державної влади, орган місцевого самоврядування наполягає на здійсненні того чи іншого виду благодійної діяльності через певну благодійну організацію.

  Уповноважений веде реєстр здійснених МРЦ «Південний Буг» внесків на підтримку політичних партій та благодійної діяльності. Дані в такому реєстрі підлягають зберіганню не менше ніж 5 років.

 Положення про порядок ведення вказаного реєстру затверджується керівником за поданням Уповноваженого.

8. Для повідомлення працівниками МРЦ «Південний Буг» про факти порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень (далі - повідомлення) Уповноважений розміщує відповідну інформацію на інформаційних стендах в приміщенні МРЦ «Південний Буг» та на офіційному веб-сайті МРЦ «Південний Буг».

 Така інформація містить:

-  номер телефону для здійснення повідомлень : (04338) 2-27-01, моб.тел: 0977535893;

- адресу електронної пошти для здійснення повідомлень: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. ;

- години прийому особи, яка уповноважена отримувати усні та письмові повідомлення з 800 по 1700 год.

Уповноважений розробляє типову форму повідомлення.

 Уповноважений веде реєстр повідомлень про факти порушення Антикорупційної програми або ознак вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень. Порядок ведення відповідного реєстру затверджується керівником за поданням Уповноваженого.

  Строки і порядок розгляду Уповноваженим повідомлень про факти порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень встановлюються в положенні, затвердженому керівником за поданням Уповноваженого.

 

IV. Норми професійної етики працівників МРЦ «Південний Буг»

1. Працівники МРЦ «Південний Буг» під час виконання своїх функціональних обов’язків зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки або вимог кодексу етики МРЦ «Південний Буг» (у разі його наявності).

2. Працівники МРЦ «Південний Буг» толерантно і з повагою ставляться до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб, а також зобов’язуються не використовувати свої повноваження в інтересах політичних партій та/або політиків.

3. Працівники МРЦ «Південний Буг» діють об’єктивно, незважаючи на особисті інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

4. Працівники МРЦ «Південний Буг» сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують функціональні обов’язки, рішення та доручення органів і посадових осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, а також не допускають зловживань та неефективного використання коштів і майна МРЦ «Південний Буг».

5. Працівники МРЦ «Південний Буг» не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну інформацію, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх функціональних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

6. Працівники МРЦ «Південний Буг», незважаючи на особисті інтереси, утримуються від виконання рішень чи доручень керівника МРЦ «Південний Буг», якщо вони становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам або суперечать законодавству.

  7. Працівники МРЦ «Південний Буг» самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень.

  У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які працівник МРЦ «Південний Буг» вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, він повинен негайно в письмовій формі повідомити про це безпосереднього керівника, або керівника МРЦ «Південний Буг», або Уповноваженого.

 

V. Права і обов’язки працівників (крім Уповноваженого)
МРЦ «Південний Буг»

 

 1. Працівники та інші особи, що діють від імені МРЦ «Південний Буг», мають право:

 1) надавати пропозиції щодо удосконалення Антикорупційної програми;

 2) звертатися до Уповноваженого за консультаціями щодо виконання Антикорупційної програми та роз’ясненнями щодо її положень.

  2. Керівник, працівники МРЦ «Південний Буг» зобов’язані:

  1) дотримуватися відповідних вимог Закону, Антикорупційної програми та пов’язаних з нею внутрішніх документів, а також забезпечувати практичну реалізацію Антикорупційної програми;

 2) виконувати свої безпосередні обов’язки з врахуванням інтересів МРЦ «Південний Буг»;

 3) невідкладно інформувати Уповноваженого, керівника МРЦ «Південний Буг» про випадки порушення вимог Антикорупційної програми (або про випадки підбурювання до таких дій), вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками або іншими фізичними або юридичними особами, з якими МРЦ «Південний Буг» перебуває або планує перебувати у ділових відносинах;

 4) невідкладно інформувати в порядку, визначеному Антикорупційною програмою, про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

 5) утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю МРЦ «Південний Буг»;

 6) не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю МРЦ «Південний Буг».

3. Працівникам та керівнику МРЦ «Південний Буг» забороняється:

         1) використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;

         2) використовувати будь-яке майно МРЦ «Південний Буг»  чи кошти в приватних інтересах;

       3) вимагати або отримувати будь-яку матеріальну або нематеріальну вигоду (для себе чи для близьких осіб) у зв’язку із здійсненням своїх посадових обов’язків, яка не передбачена трудовим або іншим договором між ними та МРЦ «Південний Буг»;

       4) організовувати, бути посередником або особисто здійснювати будь-які готівкові або безготівкові платежі чи розрахунки з діловими партнерами МРЦ «Південний Буг», якщо такі платежі чи розрахунки не передбачені чинним законодавством;

         5) впливати прямо або опосередковано на рішення працівників з метою отримання будь-якої матеріальної або нематеріальної вигоди для себе чи для близьких осіб, яка не передбачена трудовим або іншим договором між ними та МРЦ «Південний Буг»;

       6) вчиняти будь-які дії, які прямо або опосередковано підбурюють інших працівників, керівника МРЦ «Південний Буг» до порушення вимог Закону чи Антикорупційної програми.

4. Після звільнення або іншого припинення співробітництва з МРЦ «Південний Буг» особі забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію (конфіденційну), яка стала їй відома у зв’язку з виконанням своїх повноважень, договірних зобов’язань, крім випадків, встановлених законом.

5. Вимагання, прохання, одержання подарунків для себе чи третіх осіб від юридичних або фізичних осіб працівниками, керівником МРЦ «Південний Буг» (безпосередньо або через інших осіб) у зв’язку із виконанням своїх повноважень або своїм становищем та пов’язаними з цим можливостями не допускаються.

Працівники, керівник можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (наприклад, подарунки у вигляді сувенірної продукції, пригощення їжею та напоями, запрошення на розважальні заходи, відшкодування транспортних витрат та проживання в готелі), крім випадків, передбачених у пункті 5 цього розділу, якщо вартість таких подарунків не перевищує одного прожиткового мінімуму.

 Передбачене цим пунктом обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

-  даруються близькими особами;

- одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

У разі виявлення подарунка, щодо якого існує заборона у його одержанні, у службовому приміщенні, а також у разі надходження пропозиції подарунка працівники, керівник МРЦ «Південний Буг» зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, вжити таких заходів:

 1) відмовитися від пропозиції;

 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа працівників МРЦ «Південний Буг»;

 4) письмово повідомити про пропозицію Уповноваженого та безпосереднього керівника (за наявності) або керівника МРЦ «Південний Буг».

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та Уповноваженим або її безпосереднім керівником чи керівником МРЦ «Південний Буг».

  У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником МРЦ «Південний Буг» або Уповноваженим, акт про виявлення такого майна підписує ця особа або особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника МРЦ «Південний Буг» у разі його відсутності.

  6. Працівники, керівник, а також особи, які діють від імені МРЦ «Південний Буг», утримуються від пропозиції подарунків державним службовцям, народним депутатам України, депутатам місцевих рад, їх близьким особам, фактичним або потенційним діловим партнерам, їх працівникам або представникам, а також від будь-якої іншої поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю МРЦ «Південний Буг».

  Подарунки можуть бути дозволені у випадках, коли вони відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність і їх вартість не перевищує встановлені законом розміри.

 Загальну політику МРЦ «Південний Буг» щодо пропозицій подарунків від імені МРЦ «Південний Буг» в рамках загальновизнаних уявлень про гостинність визначає керівник із врахуванням вимог законодавства.

  7. Про кожен факт пропозиції подарунка або отримання подарунка в рамках загальновизнаних уявлень про гостинність працівники, керівник МРЦ «Південний Буг» протягом одного робочого дня письмово повідомляють Уповноваженого за встановленою ним формою.

 

VI. Права і обов’язки Уповноваженого та підпорядкованих йому працівників

 

 1. Уповноважений МРЦ «Південний Буг» призначається керівником відповідно до законодавства про працю та установчих документів МРЦ «Південний Буг» з урахуванням положень Закону.

 2. Уповноваженим може бути фізична особа, яка здатна за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні обов’язки.

 3. Не може бути призначена на посаду Уповноваженого особа за наявності обставин, визначених частиною третьою статті 64 Закону.

 4. Несумісною з діяльністю Уповноваженого є робота на посадах, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, а також будь-яка інша діяльність, яка створює реальний чи потенційний конфлікт інтересів з діяльністю МРЦ «Південний Буг».

 У разі виникнення обставин несумісності Уповноважений у дводенний строк з дня виникнення таких обставин зобов’язаний повідомити про це керівника МРЦ «Південний Буг»  з одночасним поданням заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою.

5. Уповноважений може бути звільнений з посади достроково у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 64 Закону.

         Уповноважений може бути звільнений з посади з ініціативи керівника МРЦ «Південний Буг» за умови надання згоди Національним агентством з питань запобігання корупції. Порядок надання такої згоди затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 жовтня 2016 року № 74, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2016 року за № 1542/29672.

6. Про звільнення особи з посади Уповноваженого керівник МРЦ «Південний Буг» письмово повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції протягом двох робочих днів та забезпечує невідкладне подання нової кандидатури на вказану посаду.

7. Головними завданнями Уповноваженого є підготовка, забезпечення реалізації та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання, протидії і виявлення корупції в МРЦ «Південний Буг».

8. Уповноважений реалізує свої права і обов’язки безпосередньо. До виконання своїх функцій Уповноважений може залучати (за згодою керівника) інших працівників МРЦ «Південний Буг».

9. Здійснення Уповноваженим своїх функцій в МРЦ «Південний Буг» є незалежним. Втручання у діяльність Уповноваженого з боку працівників, керівника, ділових партнерів МРЦ «Південний Буг», а також інших осіб забороняється.

 Забороняється покладення на Уповноваженого обов’язків, що не належать або виходять за межі його повноважень, визначених Законом і Антикорупційною програмою, чи обмежують виконання ним повноважень.

10. Керівник МРЦ «Південний Буг» зобов’язаний:

 1) забезпечити Уповноваженому належні матеріальні та організаційні умови праці;

 2) сприяти виконанню Уповноваженим функцій, передбачених Законом та Антикорупційною програмою;

 3) оперативно реагувати на письмові та усні звернення, пропозиції та рекомендації Уповноваженого, надані ним в межах реалізації Антикорупційної програми;

 4) за ініціативи Уповноваженого надсилати запити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з метою отримання від них відповідної інформації та матеріалів, необхідних для виконання покладених на Уповноваженого завдань.

11. Уповноважений для виконання покладених на нього завдань зобов’язаний:

 1) виконувати свої функції об’єктивно і неупереджено;

 2) організовувати підготовку внутрішніх документів МРЦ «Південний Буг» з питань формування та реалізації Антикорупційної програми;

 3) розробляти і подавати на затвердження керівнику внутрішні документи МРЦ «Південний Буг» з питань, передбачених Антикорупційною програмою;

 4) забезпечувати здійснення нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням працівниками, керівником МРЦ «Південний Буг» Закону і Антикорупційної програми;

 5) проводити оцінку результатів здійснення заходів, передбачених Антикорупційною програмою;

 6) забезпечувати підготовку звіту про стан виконання Антикорупційної програми;

 7) забезпечувати здійснення співпраці з особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;

 8) забезпечувати підготовку та подання керівнику пропозицій щодо плану проведення перевірок дотримання вимог Антикорупційної програми;

 9) брати участь у проведенні перевірок та внутрішніх розслідувань, які проводяться згідно з Антикорупційною програмою;

 10) брати участь в проведенні періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;

 11) забезпечувати формування і ведення реєстрів:

- працівників МРЦ «Південний Буг», притягнутих до відповідальності за порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;

- здійснених МРЦ «Південний Буг» внесків на підтримку політичних партій та благодійної діяльності;

-  проведених згідно з Антикорупційною програмою антикорупційних перевірок;

- проведених згідно з Антикорупційною програмою внутрішніх розслідувань та перевірок;

- повідомлень про конфлікт інтересів та про порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;

12) організовувати і проводити антикорупційну перевірку ділових партнерів МРЦ «Південний Буг»;

13) забезпечувати конфіденційність інформації та захист працівників, які повідомили про порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;

14) надавати керівнику, працівникам МРЦ «Південний Буг» роз’яснення та консультації, пов’язані із застосуванням Антикорупційної програми;

15) забезпечувати інформування громадськості про здійснювані МРЦ «Південний Буг» заходи із запобігання корупції;

16) брати участь у співпраці з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, неурядовими та/або міжнародними організаціями з питань запобігання корупції;

17) організовувати проведення заходів з підвищення кваліфікації працівників МРЦ «Південний Буг» з питань, пов’язаних із запобіганням корупції;

18) брати участь у процедурах добору персоналу МРЦ «Південний Буг»;

19) забезпечувати взаємодію і координацію між структурними підрозділами МРЦ «Південний Буг» щодо підготовки, забезпечення реалізації та контролю за здійсненням заходів щодо реалізації Антикорупційної програми;

20) здійснювати інші обов’язки, передбачені Законом, Антикорупційною програмою, посадовою інструкцією.

12. Уповноважений для виконання покладених на нього завдань має право:

 1) отримувати від працівників, керівника МРЦ «Південний Буг» письмові та усні пояснення з питань, що стосуються покладених на нього повноважень (у тому числі під час проведення періодичної оцінки корупційних ризиків, антикорупційних перевірок ділових партнерів, перевірок, внутрішніх розслідувань та експертизи);

 2) отримувати від підрозділів МРЦ «Південний Буг» інформацію та матеріали (завірені копії фінансових, бухгалтерських та юридичних документів, внутрішню службову кореспонденцію) стосовно діяльності МРЦ «Південний Буг», у тому числі документи, які стосуються проведення (або участі) закупівель товарів, робіт або послуг через відкриті торги,  тощо.

 

  У разі необхідності Уповноваженому надається доступ до оригіналів документів, копії яких йому були передані. У випадках недоцільності виготовлення значної кількості копій документів Уповноваженому за рішенням керівника підрозділу можуть передаватися оригінали відповідних документів, які підлягають поверненню ним протягом 3 робочих днів  з дати завершення проведення ним заходу;

 3) отримувати проекти фінансових, організаційно-розпорядчих документів, договорів для проведення їх перевірки на предмет наявності корупційних ризиків;

 4) отримувати доступ до складських приміщень, виробничих приміщень МРЦ «Південний Буг», проведення в них контрольних заходів;

 5) отримувати доступ до наявних в МРЦ «Південний Буг» електронних засобів зберігання і обробки даних та у разі необхідності вимагати оформлення відповідних даних на засвідченому паперовому носії;

 6) залучати до виконання своїх функцій за згодою керівника працівник МРЦ «Південний Буг» ;

 7) ініціювати направлення запитів до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності для отримання від них інформації та матеріалів, пов’язаних з діяльністю МРЦ «Південний Буг»;

 8) ініціювати питання про притягнення працівників, керівника до відповідальності, у тому числі звільнення із займаних посад відповідно до законодавства;

 9) звертатися до керівника з питань реалізації своїх повноважень та виконання обов’язків згідно з положеннями Антикорупційної програми;

 10) здійснювати інші права, передбачені Законом, Антикорупційною програмою, трудовим договором та посадовою інструкцією.

 

VII. Порядок звітування Уповноваженого перед МРЦ «Південний Буг»  

 

 1. Уповноважений не рідше ніж один раз на рік в строки та у порядку, визначені керівником, готує звіт про результати виконання Антикорупційної програми (далі - Звіт).

 2. Звіт повинен включати інформацію щодо:

 1) стану виконання заходів, визначених Антикорупційною програмою;

 2) результатів впровадження заходів, визначених Антикорупційною програмою;

 3) виявлених порушень вимог Закону, Антикорупційної програми та заходів, вжитих для усунення таких порушень;

 4) кількості та результатів проведених перевірок та внутрішніх розслідувань;

 5) фактів перешкоджання належному виконанню Уповноваженим своїх функцій, встановлення для нього необґрунтованих обмежень, випадків втручання у його діяльність з боку третіх осіб;

 6) наявних пропозицій і рекомендацій.

3. У разі необхідності зміст наданого Звіту додатково обговорюється Уповноваженим із керівником МРЦ «Південний Буг».

4. Загальні результати виконання Антикорупційної програми, зазначені у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу Антикорупційної програми, розміщуються у загальному відкритому доступі у паперовій та/або електронній формі, а також на веб-сайті МРЦ «Південний Буг» .

 

VIII. Порядок здійснення нагляду, контролю за дотриманням Антикорупційної програми, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів

 

 1. Уповноважений здійснює нагляд і постійний контроль за дотриманням працівниками, керівником МРЦ «Південний Буг» Антикорупційної програми.

 2. Нагляд і контроль за дотриманням Антикорупційної програми здійснюються Уповноваженим у таких формах:

 1) розгляд і реагування на повідомлення про порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;

 2) здійснення планових та позапланових перевірок діяльності працівників МРЦ «Південний Буг» щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми;

 3) проведення експертизи організаційно-розпорядчих, юридичних, виробничих та фінансових документів, а також їх проектів.

 3. Якщо під час здійснення нагляду або контролю за дотриманням Антикорупційної програми Уповноважений виявить ознаки порушення Антикорупційної програми або ознаки вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, він ініціює перед керівником питання проведення внутрішнього розслідування у порядку, передбаченому розділом XV Антикорупційної програми.

 4. Уповноважений забезпечує організацію здійснення оцінки результатів впровадження заходів, передбачених Антикорупційною програмою.

  Для здійснення оцінки Уповноважений має право отримувати у письмовій формі відповідну інформацію від працівників, керівника МРЦ «Південний Буг»  про результати реалізації відповідних заходів.

Результати оцінки узагальнюються Уповноваженим у письмовому звіті, який він складає не рідше ніж раз на шість місяців і передає керівнику. Оцінка проводиться за критеріями, визначеними Уповноваженим.

 

IX. Умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти порушень антикорупційних вимог

 

  1. Працівникам МРЦ «Південний Буг» гарантується конфіденційність їх повідомлень керівнику або Уповноваженому про виявлені ознаки порушень Антикорупційної програми, корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень в діяльності інших працівників МРЦ «Південний Буг» та повідомлень про факти підбурення працівників до вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень.

  2. Повідомлення про виявлені ознаки порушень Антикорупційної програми, а також повідомлення про факти підбурення працівників МРЦ «Південний Буг» до вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень можуть бути здійснені в усній чи письмовій формі, за допомогою каналів зв’язку, визначених у Антикорупційній програмі. Повідомлення також можуть здійснюватися працівниками та посадовими особами ділових партнерів МРЦ «Південний Буг».

Керівник забезпечує цілодобову роботу вказаних каналів зв’язку та їхній захист від зовнішнього втручання і витоку інформації.

  3. Подання завідомо неправдивих повідомлень не допускається.

  4. Повідомлення працівників МРЦ «Південний Буг» про виявлення ознак вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень можуть бути анонімними.

 Анонімне повідомлення про виявлення ознак вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень може бути розглянуто лише у випадку, коли наведена у ньому інформація стосується конкретного працівника МРЦ «Південний Буг» або ділових партнерів МРЦ «Південний Буг» та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

  5. Перевірку інформації, викладеної в повідомленні, здійснює Уповноважений, а якщо повідомлення стосується дій самого Уповноваженого - працівник, або керівником.

 6. Будь-які дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка повідомила Уповноваженого про факти підбурення до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або про виявлення ознак порушення вимог Антикорупційної програми, вчинення працівниками чи іншими особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, належать до конфіденційної інформації та охороняються згідно з законом.

  Уповноважений та особи, залучені ним до перевірки викладеної у повідомленні інформації, не в праві її розголошувати.

 

X. Процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення

 

         1. Керівник та/або Уповноважений в межах своїх повноважень забезпечують умови для захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні та протидії корупції в МРЦ «Південний Буг».

 2. Інформація про працівника, який повідомив про ознаки порушення вимог Антикорупційної програми, виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (далі - викривач), не може бути розголошена, крім випадків, встановлених законом.

        3. Викривача не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівництва іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог антикорупційного законодавства та/або вимог Антикорупційної програми.

         4. У разі витоку конфіденційної інформації про викривача керівник МРЦ «Південний Буг», Уповноважений за заявою такого працівника або за власною ініціативою повинен невідкладно вжити всіх заходів для уникнення настання негативних наслідків для викривача, пов’язаних з таким розголошенням.

         5. Заходи для захисту викривача визначаються керівником спільно з Уповноваженим і впроваджуються за умови письмової згоди працівника.

 

XI. Врегулювання конфлікту інтересів в діяльності працівників

МРЦ «Південний Буг»

 

1. Працівники МРЦ «Південний Буг» МВС України зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з дати, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, письмово повідомляти про це свого безпосереднього керівника, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів та вжити заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів.

У разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів у керівника МРЦ «Південний Буг» він письмово повідомляє про це Уповноваженого .

У разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів у Уповноваженого він письмово повідомляє про це керівника.

2. Безпосередній керівник особи протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення про спосіб врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє працівника.

Безпосередній керівник, якому стало відомо про конфлікт інтересів у підлеглого йому працівника, зобов’язаний вжити передбачених законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (у тому числі у разі самостійного виявлення наявного конфлікту інтересів у підлеглої йому особи без здійснення нею відповідного повідомлення).

3. Врегулювання конфлікту інтересів здійснюється за допомогою одного з нижченаведених заходів:

1) усунення працівника від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;

2) встановлення додаткового контролю за виконанням працівником відповідного завдання, вчиненням ним певних дій чи прийняття рішень;

 

3) обмеження у доступі працівника до певної інформації;

4) перегляду обсягу функціональних обов’язків працівника;

5) переведення працівника на іншу посаду;

6) звільнення працівника.

Порядок застосування заходів врегулювання конфлікту інтересів та його особливості для різних категорій працівників МРЦ «Південний Буг» встановлюються Уповноваженим.

4. Рішення про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності керівника МРЦ «Південний Буг» приймається керівництвом МВС.

5. Працівники МРЦ «Південний Буг» можуть самостійно вжити заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтвердних документів безпосередньому керівнику та Уповноваженому. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

 

XІІ. Порядок надання працівникам роз’яснень та консультацій Уповноваженим

 

         1. При наявності питань щодо тлумачення окремих положень Антикорупційної програми керівник, працівники МРЦ «Південний Буг» можуть звернутися до Уповноваженого за отриманням усного чи письмового роз’яснення.

        2. Суть звернення щодо надання роз’яснення чи консультації викладається безпосередньо Уповноваженому (у визначені Уповноваженим дні та години особистого прийому) або шляхом направлення на його ім’я службової записки чи надіслання на його електронну адресу письмового звернення у довільній формі.

         3. Уповноважений надає усне роз’яснення під час особистого прийому або у письмовій формі - не пізніше ніж протягом 15 робочих днів  з дня отримання запиту.

         Уповноважений може продовжити строк розгляду звернення, але не більше ніж на 7 робочих днів, про що письмово інформує особу, яка звернулась за роз’ясненням.

         4. Якщо під час надання роз’яснення Уповноважений виявить ознаки порушення Антикорупційної програми або ознаки вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, він ініціює перед керівником питання проведення внутрішнього розслідування у порядку, передбаченому розділом XV Антикорупційної програми.

 

 

 

 

XІІІ. Порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання та виявлення корупції в                                     МРЦ «Південний Буг»

 

1. Підвищення кваліфікації працівників МРЦ «Південний Буг» у сфері запобігання та виявлення корупції здійснюється з метою надання базових знань з питань антикорупційного законодавства, підвищення рівня виконання вимог Антикорупційної програми, формування антикорупційної культури, а також виховання нетерпимості до корупції.

2. Підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до затвердженого керівником МРЦ «Південний Буг» тематичного плану-графіка на поточний рік, який готується Уповноваженим.

 Підвищення кваліфікації повинно передбачати як заходи для всіх працівників МРЦ «Південний Буг», так і окремі заходи для керівника МРЦ «Південний Буг» .

 Тематика та форма заходів (семінари, лекції, практикуми, тренінги, вебінари тощо) із підвищення кваліфікації визначаються Уповноваженим з урахування

1) пропозицій керівника Центру, керівників структурних підрозділів;

2) результатів оцінки впровадження заходів Антикорупційної програми;

3) результатів періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;

4) результатів внутрішніх розслідувань;

5) звіту Уповноваженого перед керівником МРЦ «Південний Буг» .

3. Витрати часу на підвищення кваліфікації у сфері запобігання та виявлення корупції складають не менше 1,5% відсотків загального обсягу робочого часу на півріччя.

4. Облік проведених заходів із підвищення кваліфікації у сфері запобігання та виявлення корупції, а також облік присутніх на заходах здійснюється Уповноваженим.

 

XIV. Застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення Антикорупційної програми

 

         1. У разі наявності інформації, що свідчить про ознаки порушення працівниками вимог Антикорупційної програми, здійснюються такі заходи:

      1) призначається у встановленому розділом XV Антикорупційної програми порядку внутрішнє розслідування з метою підтвердження чи спростування інформації про ймовірне порушення;

      2) за наявності достатніх підстав за результатами внутрішнього розслідування керівник накладає дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

         2. Дисциплінарні стягнення накладаються керівником на працівників МРЦ «Південний Буг» відповідно до норм законодавства про працю.

 

XV. Порядок проведення внутрішніх розслідувань

 

1. У разі надходження повідомлення або виявлення ознак порушення Антикорупційної програми працівником МРЦ «Південний Буг» або ознак вчинення працівником МРЦ «Південний Буг» корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень Уповноважений повідомляє про це керівника, який вживає заходів, передбачених пунктом 2 цього розділу.

У разі надходження повідомлення або виявленняфактів про вчинення Уповноваженим корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, порушення вимог Антикорупційної програми керівник вживає заходів, передбачених пунктом 2 цього розділу.

2. За умов, передбачених пунктом 1 цього розділу, керівник зобов’язаний вжити таких заходів:

1) протягом 15 днів ініціювати проведення внутрішнього розслідування з метою підтвердження чи спростування інформації про ймовірне порушення Антикорупційної програми або корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення;

2) за результатами проведення внутрішнього розслідування застосувати дисциплінарне стягнення до винних осіб, якщо для цього є підстави;

3) за результатами внутрішнього розслідування визначити способи усунення причин і наслідків порушення, якщо таке мало місце, а також забезпечити заходи щодо запобігання таким діям у майбутньому;

4) у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за вчинення якого передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність, негайно інформувати про це спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

3. Внутрішнє розслідування проводиться лише у випадках, коли надана або виявлена інформація стосується конкретних осіб та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

 Внутрішнє розслідування призначається керівником і здійснюється комісією. Порядок проведення внутрішніх розслідувань, які здійснюються відповідно до Антикорупційної програми, затверджується керівником.

  До складу комісії обов’язково включається Уповноважений, за винятком випадків, коли розслідування призначається за наслідками виявлення фактів чи отримання інформації про вчинення Уповноваженим корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, порушення вимог Антикорупційної програми.

 Строк проведення розслідування не повинен перевищувати 7 днів.

  Матеріали проведених внутрішніх розслідувань зберігаються в архіві Уповноваженого не менше 5 років.

 У разі якщо за результатами внутрішнього розслідування на Уповноваженого накладається дисциплінарне стягнення, про це письмово повідомляється Національне агентство з питань запобігання корупції у дводенний строк з дати його накладення.

З метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення посадовою особою МРЦ «Південний Буг» корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням Керівника, а у разі його відсутності – особи, яка виконує його обов’язки, може бути проведено службове розслідування у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950.

   Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

За анонімними повідомленнями службове розслідування проводиться, у разі коли таке повідомлення стосується порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

 

XVI. Порядок внесення змін до Антикорупційної програми

 

1. Керівник МРЦ «Південний Буг» забезпечує організацію механізмів зворотного зв’язку та інші внутрішні процеси, спрямовані на підтримку та постійне вдосконалення Антикорупційної програми.

2. Зміст Антикорупційної програми може бути переглянутий за результатами:

  1) звіту про оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ «Південний Буг»;

 2) здійснення нагляду і контролю за дотриманням Антикорупційної програми, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів;

 3) аналізу практики виконання Уповноваженим своїх посадових обов’язків;

 4) проведення Уповноваженим анкетування, обговорення та консультацій із працівниками, керівником,  а також з діловими партнерами МРЦ «Південний Буг» щодо удосконалення Антикорупційної програми.

3. Ініціатором внесення змін до Антикорупційної програми може бути Уповноважений, а також керівник, працівники МРЦ «Південний Буг».

4. Пропозиції щодо внесення змін до Антикорупційної програми подаються Уповноваженому, який їх вивчає та систематизує. Раз на рік Уповноважений надає керівнику узагальнення пропозицій щодо внесення змін до Антикорупційної програми, які надійшли, та надає свої рекомендації щодоїх врахування або відхилення.

5. Керівник, отримавши від Уповноваженого узагальнення пропозицій щодо внесення змін до Антикорупційної програми, ініціює проведення їх відкритого обговорення трудовим колективом МРЦ «Південний Буг».

У випадках, Уповноважений наполягає на терміновому внесенні певних змін до Антикорупційної програми, керівник у найкоротший строк, але не пізніше 10 днів з дати надходження таких пропозицій, ініціює проведення відповідного обговорення.

6. У результаті схвалення пропозицій працівниками (трудовим колективом) МРЦ «Південний Буг» керівник своїм наказом затверджує відповідні зміни до Антикорупційної програми, які є її невід’ємною частиною.

 

 

 

 

Уповноважена особа з питань

запобігання корупції 

МРЦ МВС України «Південний Буг»                               Петро ДРЕЖЕНКОВ

 

Додаток 1

до Антикорупційної програми
МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

 

                                                                            

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник МРЦ МВС                                                                                 України «Південний Буг»

                                                                       __________Олександр МУДРИЙ

 

                                                                                  

                  

                                                                                             

                                                                                     

ЗВІТ

за результатами оцінки корупційних ризиків

у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

Оцінку корупційних ризиків в МРЦ МВС України «Південний Буг» проведено,  використовуючи Методологію оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб та Посібник з оцінки корупційних ризиків та розробки планів протидії корупції.

Наказом МРЦ МВС України «Південний Буг» від 24.01.2020 № 30-од «Про комісію з оцінки корупційних ризиків в МРЦ  МВС України «Південний Буг» затвердженносклад комісії та Положення про комісію. Призначено уповноваженого за реалізацію антикорупційної програми МРЦ МВС України «Південний Буг» на 2020-2022 роки та Головою комісії з оцінки корупційних ризиків  Дреженкова П.О. – юрисконсульта, до складу комісії входять 9 осіб  у їх числі:

         Трусь Ірина Миколаївна - заступник начальника центру з медичних питань - лікар;

          Мовчан Валентина Федорівна - старший інспектор з кадрів;

Вознюк Юрій Леонідович -  т.в.о. заступника начальника центру з загальних  питань;

          Савченко Олександр Вікторович, -  заступник начальника центру з технічних питань;

Власюк Лариса Станіславівна - начальник поліклініки – лікар;

        Собчук Олена Федорівна - завідувач відділення відновного лікування та реабілітації-лікар;

Тарасова Алла Миколаївна - головна медична сестра;

        Мазур Наталія Василівна – в.о. головного бухгалтера;

        Побережна Юлія Анатоліївна - директор пансіонату.

Для оцінювання корупційних ризиків використовувалася ідентифікація корупційних ризиків, яка була проведена шляхом дослідження (аналізу) зовнішнього та внутрішнього середовища МРЦ МВС України «Південний Буг» на предмет виявлення чинників корупційних ризиків у нормативно-правових актах і організаційно-управлінській діяльності.

Комісією затверджено перелік функцій/процесів МРЦ МВС України «Південний Буг», для яких необхідно провести оцінку корупційних ризиків:

серед загальних: управління матеріальними ресурсами, управління фінансами, управління персоналом;

серед спеціалізованих: публічні закупівлі, внутрішній контроль використання повноважень.

         За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»  підготовлено:

-         опис ідентифікованих корупційних ризиків у його діяльності, чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (додаток 1);

-         пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків, які викладені в таблиці оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення (додаток 2).

 

 

 

Голова комісії

з оцінки корупційних ризиків

МРЦ МВС України «Південний Буг»                              Петро ДРЕЖЕНКОВ

 

Додаток 2

до Антикорупційної програми МРЦ МВС

                                                                   України «Південний Буг»

 

Заходи із запобігання і протидії корупції Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Південний Буг», навчальні заходи та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування. Очікувані результати

Найменування завдання

Зміст заходу

Строк виконання

Відповідальний за виконання

Індикатор виконання (очікуваний результат)

Джерела фінансування

 

2020

2021

2022

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

 

І. Забезпечення системного підходу до запобігання і протидії корупції,
нормативно-правове регулювання відносин

 

1. Здійснення організаційних заходів щодо запобігання і протидії корупції

1) розроблення, затвердження та надсилання на погодження до УЗКПЛ антикорупційної програми

Лютий

 

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підготовлено проект наказу МРЦ про затвердження Антикорупційної програми, надіслано лист до УЗКПЛ

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2) проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1) підготовки Антикорупційної програми МВС;

 

Січень

Лютий

 

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2.2) здійснення щопіврічного аналізу виконання Антикорупційної програми

До 15 липня

 

До 15 січня

До 15 липня

 

До 15 січня До15 липня

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

 

Підписано протокол засідання комісії

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

2. Нормативно-правове регулювання відносин

1) участь у проведенні експертизи проектів наказів по МРЦ

Протягом

10 днів з дня надходження проекту на опрацювання до уповноваженої особи

Протягом

10 днів з дня надходження проекту на опрацювання  до уповноваженої особи

Протягом

10 днів з дня надходження проекту на опрацювання  до уповноваженої особи

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Взято участь у проведенні експертизи

 

 

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2) повідомлення УЗКПЛ про призначення/звільнення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС

Протягом трьох

 робочих днів після призначення /звільнення

Протягом трьох робочих днів після призначення /звільнення

Протягом трьох робочих днів після призначення /звільнення

Cтарший інспектор з кадрів МРЦ МВС України «Південний Буг»

Забезпечено своєчасну актуалізацію інформації про осіб

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

ІІ. Реалізація антикорупційної політики в кадровому менеджменті, формування негативного ставлення до корупції, навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування

 

1. Удосконалення системи кадрового менеджменту, мінімізація корупційних ризиків при прийнятті кадрових рішень

1) з метою дотримання вимог фінансового контролю візування  уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції проектів наказів з кадрових питань (особового складу), які стосуються призначення або звільнення з посад працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»

Перед призначенням/

звільненням працівника

Перед призначенням/звільненням працівника

Перед призначенням/звільненням працівника

 

Cтарший інспектор з кадрів  МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проєкт наказу завізовано

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

2. Навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування

1) проведення обов’язкового інструктажу працівником з питань запобігання та виявлення корупції щодо основних положень антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної поведінки для новопризначених працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції

Протягом двох робочих днів після призначення на посаду

Протягом двох робочих днів після призначення на посаду

Протягом двох робочих днів після призначення на посаду

 

Cтарший інспектор з кадрів  МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Ознайомлено під підпис працівника

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2) проведення навчання суб’єктів декларування щодо заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Січень-лютий

Січень-лютий

Січень-лютий

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Охоплено навчанням 100% декларантів

 

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

3) організація та проведення щорічного інструктажу щодо основних положень  антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної поведінки для працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», (спеціалістів)

Квітень

Квітень

Квітень

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Охоплено навчанням 100% осіб

 

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

3. Створення умов для повідомлень про факти порушення вимог антикорупційного законодавства

1) Проведення роз’яснювальної роботи, щодо неприпустимості вчинення корупційних правопорушень

Травень

 

 

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено роз’яснення

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті, кошти міжнародної технічної допомоги

 

ІІІ. Здійснення заходів з дотримання вимог фінансового контролю, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

 

1. Здійснення заходів контролю щодо дотримання працівниками МРЦ, обмежень та вимог запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю підприємств чи корпоративних прав.

1) проведення аналізу інформації,  пов'язаної з наявністю у працівниками МРЦ  підприємств чи корпоративних прав

Липень

Липень

Липень

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація начальнику МРЦ

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2) проведення аналізу інформації щодо наявності підприємств чи корпоративних прав

Липень-серпень

Липень-серпень

Липень-серпень

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено аналіз інформації

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

3) узагальнення інформації щодо наявності підприємств чи корпоративних прав, підготовка пропозицій

Вересень

Вересень

Вересень

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підготовлено узагальнену інформацію

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

2. Здійснення заходів контролю щодо дотримання працівниками МРЦ обмежень та вимог запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з спільною роботою близьких осіб

1) підготовка інформації щодо роботи близьких осіб

Квітень

Квітень

Квітень

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підготовлено відповідну інформацію

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

3. Проведення інформаційно-роз’яснювальних заходів, пов’язаних із додержанням вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

1) забезпечення моніторингу ефективності та контролю заходів з виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників МРЦ

Грудень

 

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено роз’яснення

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті.

 

 

2) підготовка та розміщення на офіційному веб-сайті МРЦ рубриці «Запобігання корупції» інформаційного бюлетеню щодо аналізу інформації про складені Національним агентством з питань запобігання корупції протоколи про адміністративні правопорушення та надіслані приписи щодо ознак порушень вимог, пов’язаних із запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів

Щокварталу,не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом

Щокварталу,не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом

Щокварталу,не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Розміщено інформацію на офіційному вебсайті МРЦ

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

ІV. Запобігання корупції у сфері публічних закупівель, посилення ефективності управління фінансовими та матеріальними ресурсами, розвиток та підтримка системи внутрішнього аудиту

 

1. Здійснення контролю за проведенням публічних закупівель з метою мінімізації корупційних ризиків 

1) перевірка документації стосовно проведення процедур публічних закупівель

 

Згідно з планом закупівель на 2020 рік

Згідно з планом закупівель на 2021 рік

Згідно з планом закупівель на 2022 рік

Тендерний комітет

 

Проведення перевірок

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2) здійснення організаційних заходів використання системи електронних закупівель ProZorro при проведенні процедури державних закупівель

Протягом року, під час проведення закупівельних процедур

Протягом року, під час проведення закупівельних процедур

Протягом року, під час проведення закупівельних процедур

Тендерний комітет

 

Публікації в системі електронних закупівель системи ProZorro

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

3) відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель здійснення оприлюднення звітів про укладені договори та звітів про їх виконання

Згідно з планами закупівель  на 2020 рік

Згідно з планами закупівель  на 2021 рік

Згідно з планами закупівель  на 2022 рік

Тендерний комітет

Розміщено інформаційне повідомлення на вебсайті

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

2. Посилення ефективності управління фінансовими ресурсами

1) організація виконання завдань і заходів, на виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 437-року

У строки, визначені Планом

У строки, визначені Планом

У строки, визначені Планом

Головний бухгалтер

Виконано заходи

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті, кошти міжнародної технічної допомоги

 

 

2) забезпечення всебічного інформування щодо надання медичних послуг на договірних основах тарифи на надані послуги

Постійно

Постійно

Постійно

Заступник начальника центру  з медичних питань,

Головний бухгалтер

Забезпечено розміщення інформації

У межах видатків, передбачених на фінансування закладів охорони здоров’я

 

4. Посилення ефективності управління матеріальними ресурсами

1) проведення аналізу залишку запасів матеріальних ресурсів та інтенсивності їх використання

25 грудня

25 грудня

25 грудня

Інвентаризаційна комісія

Складено звіт та надано пропозиції за результатами проведення заходів

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

 

2) проведення планових та позапланових контрольних заходів з оцінки стану збереження та використання матеріальних ресурсів

25 грудня

25 грудня

25 грудня

Інвентаризаційна комісія

Складено звіт та надано пропозиції за результатами проведення заходів

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

V. Співпраця з громадськістю та міжнародними організаціями щодо здійснення антикорупційних заходів

 

1. Проведення

інформаційних

кампаній

стосовно

реалізації МВС антикорупційної політики

1) забезпечення розміщення актуальної інформації щодо здійснення МРЦ заходів із запобігання та виявлення корупції на офіційному веб-сайті МРЦ

Не пізніше дня, наступного за днем після події

(заходу)

Не пізніше дня, наступного за днем після події (заходу)

Не пізніше дня, наступного за днем після події (заходу)

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Розміщено актуальну інформацію у відповідній рубриці

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

2) забезпечення розміщення актуальної інформації щодо здійснення МРЦ заходів з реалізації антикорупційної програми

 

Щопівроку,

не пізніше

20 січня,

20 липня,

 

Щопівроку,

не пізніше

20 січня,

20 липня,

 

Щопівроку,

не пізніше

20 січня,

20 липня,

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Розміщено актуальну інформацію у відповідній рубриці

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

2. Взаємодія з громадськістю в частині здійснення антикорупційних заходів

1) участь в організації та проведенні  на базі НАВС із залученням громадськості, міжнародних організацій та інших заінтересованих інституцій з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією
Міжнародних науково-практичних конференцій «Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі»

До 15 грудня

До 15 грудня

До 15 грудня

Начальник центру

Участь у заході

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті, кошти міжнародної технічної допомоги

 

Голова комісії

з оцінки корупційних ризиків

МРЦ МВС України «Південний Буг»                              Петро ДРЕЖЕНКОВ

 

 

Додаток 1

до Звіту за результатами оцінки

корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

Опис ідентифікованих корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»,

чинники корупційних ризиків та можливі наслідки корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення

 

 Ідентифікований корупційний ризик

Опис ідентифікованого корупційного ризику

Чинники  корупційного ризику

Можливі наслідки корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення

1. Управління фінансами

1. Можливість необґрунтованого внесення змін до річного розпису асигнувань,  помісячного розпису асигнувань загального фонду та помісячного розпису спеціального фонду Державного бюджету на відповідний рік.

Внесення змін до річного розпису асигнувань,  помісячного розпису асигнувань загального фонду та помісячного розпису спеціального фонду Державного бюджету на відповідний рік не зумовлених потребою розпорядників бюджетних коштів.

Обмеженість бюджетних призначень та відповідно асигнувань розпорядників бюджетних коштів.

Подання розпорядниками бюджетних коштів документів з недостовірними обґрунтуваннями щодо необхідності внесення змін до розписів, які не підтверджуються відповідними детальними економічними розрахунками на підставі встановлених норм, нормативів, лімітів тощо, з урахуванням фактичного споживання.

Неефективне використання бюджетних коштів.

Порушення принципу ефективності та результативності використання бюджетних коштів.

 

2. Публічні закупівлі  

1. Ймовірність упередженого розгляду тендерних пропозицій учасників

За результатами розгляду тендерних пропозицій учасників, які визначені електронною системою закупівель ProZorro найбільш економічно вигідними, Замовник відхилив їх та визначив переможцем торгів учасника, пропозиція якого також мала бути відхилена за аналогічне порушення та була найдорожчою

Недоброчесність окремих членів тендерного комітету Замовника, можливий приватний інтерес

Порушення законодавства у сфері закупівель. Неефективне (зайве) використання коштів державного бюджету. Негативний вплив на імідж МВС

2. Ймовірність уникнення Замовником проведення процедури відкритих торгів закупівель шляхом поділу предмета закупівлі на частини

Замовник уклав з конкретним постачальником окремі договори на закупівлю товарів і послуг на суми, що сукупно перевищують встановлені частиною першою статті 2 Закону вартісні межі (200 тис. грн.). З метою уникнення перевищення вартісних меж у 200 тис. грн. Замовник визначив декілька предметів закупівель за різними кодами єдиного закупівельного словника ДК 2015, що за суттю та змістом не відповідають товару, який є предметом договору.

 

Недоброчесність окремих членів тендерного комітету Замовника, можливий приватний інтерес

Порушення законодавства у сфері закупівель. Неефективне (зайве) використання коштів державного бюджету. Негативний вплив на імідж МВС

3. Управління персоналом.

1. Можливе прийняття на посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам, або тих, які подали недостовірні відомості

Прийняття на посади осіб які подали недостовірні відомості

 

Відсутність закріпленої на законодавчому рівні норми щодо обов’язковості проведення спеціальної перевірки.

Відсутність можливості у кадрової служби доступу до відповідних реєстрів та баз даних з метою перевірки наданих претендентами документів

Прийняття на посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам, отримання неправомірної вигоди за прийняття рішення про призначення таких осіб.

Прийняття на роботу некваліфікованих працівників

 

2. Можливий вплив посадових осіб на процедуру відбору персоналу з метою сприяння прийняттю на роботу, переміщенню по службі (підвищення на посаді, пониження на посаді, переведення в інший підрозділ, у т.ч. третіх осіб) близьких їм осіб

Зацікавленість посадової особи щодо прийняття на роботу близьких осіб.

Неповідомлення посадової особи про конфлікт інтересів при прийнятті на роботу.

Така ситуація може спричинити прийняття на посаду близьких посадовій особі осіб, у тому числі некваліфікованих працівників

 

Недосконалість нормативно-правового регулювання кадрової роботи щодо процедури добору персоналу на різні категорії посад за уніфікованими формами кадрових документів у всіх підрозділах та за всіма напрямами роботи

Прийняття на посади осіб, близьких посадовим особам, отримання неправомірної вигоди за прийняття рішення про призначення таких осіб.

Прийняття на роботу некваліфікованих працівників

 

3. Уразливість співробітників підрозділів кадрового забезпечення та уповноважених співробітників до впливу керівництва, а також сторонніх осіб на порядок та результати здійснення заходів з питань кадрового забезпечення

Уразливість співробітників підрозділів кадрового забезпечення та уповноважених до впливу сторонніх осіб надає можливість прийняття незаконних рішень.

Неналежне виконання службових повноважень особами, які здійснюють вивчення або перевірку кандидатів на посади.

Можливе отримання неправомірної вигоди

 

Недостатній рівень компетентності співробітників щодо чинних антикорупційних обмежень при виконанні обов’язків, передбачених антикорупційним законодавством.

Недостатній рівень контролю за діяльністю посадових (службових) осіб.

Необ’єктивність під час прийняття кадрових рішень, отримання неправомірної вигоди.

Упереджений підхід при вирішенні питань кадрового забезпечення та/або соціального захисту внаслідок зловживання повноваженнями та/або статусом.

 

4. Управління об’єктами державної власності

1. Можливе використання об’єктів державної власності сторонніми особами без укладання договорів оренди або використання об’єктів державної власності переданих в оренду не за призначенням

Використання державного майна безпідставно сторонніми юридичними та фізичними особами у власних інтересах.

Недостатній рівень забезпечення балансоутримувачами контролю за використанням об’єктів державного власності, не включення об’єктів державної власності (його частин) до переліку потенційних об’єктів оренди, не внесення (недостовірне внесення) даних до Автоматизованої системи «Юридичні особи», не виконання вимог наказу МВС від 30.07.2019 № 633 «Про ведення обліку об’єктів державної власності», не якісне проведення інвентаризацій об’єктів державної власності.

 

Недоотримання бюджетом та балансоутримувачами доходу у вигляді орендної плати, покриття витрат сторонніх осіб на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, втрата експлуатаційних властивостей об’єктів державної власності, негативний вплив на імідж МВС.

Отримання неправомірної вигоди

2. Можливе штучне заниження експлуатаційних характеристик матеріальних ресурсів, що перебувають у користуванні або заниження вартості майна, що підлягає списанню

Списання матеріальних ресурсів, які не втратили ознаки активу та можуть бути використані, відновлені, передані іншим користувачам, тощо з метою зняття їх  з обліку та подальшого використання в особистих цілях, або з метою їх подальшого придбання

Недотримання законодавчих, нормативно-правових актів, розпорядчих документів, невиконання посадових інструкцій та функціональних обов’язків, внесення недостовірних даних до первинних документів, відсутність належної системи контролю

Отримання/надання власної або на користь третіх осіб неправомірної вигоди, втрата матеріальних ресурсів, нанесення збитків (матеріальної шкоди), настання кримінальної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності, вчинення корупційного правопорушення

 

 

 

Уповноважена особа з питань

          запобігання корупції

МРЦ МВС України «Південний Буг»                                                                                               Петро ДРЕЖЕНКОВ

 

Додаток 2

до Звіту за результатами оцінки

корупційних ризиків у діяльності МРЦ МВС України «Південний Буг»

 

 

Таблиця оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення

 

Корупційний ризик

Пріоритетність кор. ризику

(низька/

середня/

висока)

Заходи щодо усунення корупційного ризику

Особа (особи), відповідальна (і) за виконання заходу

Строк виконання заходу

Необхідні для впровадження заходів ресурси

Очікувані результати

1. Управління фінансами

1. Можливість необґрунтованого внесення змін до річного розпису асигнувань,  помісячного розпису асигнувань загального фонду та помісячного розпису спеціального фонду Державного бюджету на відповідний рік.

Низька

Здійснення аналізу та перевірки пропозицій, щодо внесення змін до річного розпису асигнувань, помісячного розпису асигнувань загального фонду та помісячного розпису спеціального фонду Державного бюджету на відповідний рік.

Головний бухгалтер

Перед поданням змін до розпису на погодження та затвердження уповноваженим особам.

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Внесення змін до розпису відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Зменшення ймовірності виникнення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.

 

2. Упередженість посадових осіб, зокрема через наявність приватного інтересу, при розподілі

Низька

Дотримання посадовими особами організаційно –розпорядчих та виробничих документів при фінансових виплатах та заохоченнях

Начальник МРЦ, голова та члени відповідних комісій

Щомісячно при нарахуванні премій та на протязі року

 

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Зменшення ймовірності виникнення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення

2. Публічні закупівлі

1. Ймовірність упередженого розгляду тендерних пропозицій учасників

Середня

Обов’язковість проведення всіх закупівель (незалежно від суми) із застосуванням електронної системи ProZorro відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»

Тендерний комітет МРЦ

 

 

 

 

 

Постійно; узагальнення результатів проведеної роботи до 15.01.2021; 15.01.2022; 15.01.2023

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Усунення відповідних корупційних ризиків

2. Ймовірність уникнення Замовником проведення процедури відкритих торгів закупівель шляхом поділу предмета закупівлі на частини

Середня

 

 

 

 

 

 

 

Обов’язковість проведення всіх закупівель (незалежно від суми) із застосуванням електронної системи ProZorro відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»

Тендерний комітет МРЦ

 

 

 

 

 

Постійно; узагальнення результатів проведеної роботи

Січень 2020 р.

Січень 2021 р. Січень 2022 р.

 

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

 

Усунення відповідних корупційних ризиків

3. Управління персоналом, надання освітніх послуг

1. Можливе прийняття на посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам, або тих, які подали недостовірні відомості

Середня

Проведення перевірок достовірності наданих претендентом на посаду відомостей про себе з оригіналами  відповідних документів (у тому числі шляхом пошуку відомостей у доступних реєстрах та базах даних).

Підготовка та подання суб’єкту призначення довідки про результати перевірок

Начальник, керівники структурних підрозділів,

Старший інспектор з кадрового забезпечення,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Перед призначенням на посаду

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Перевірки проводяться.

Довідки про результати подаються на розгляд Начальнику МРЦ

2. Можливий вплив посадових осіб на процедуру відбору персоналу з метою сприяння прийняттю на роботу, переміщенню по службі (підвищення на посаді, пониження на посаді, переведення в інший підрозділ, у т.ч. третіх осіб) близьких їм осіб

Середня

Запровадження обов’язкової чіткої і прозорої процедури добору персоналу на різні категорії посад за уніфікованими формами кадрових документів у всіх підрозділах та за всіма напрямами роботи.

Проведення аналізу документів при прийнятті на роботу, переміщенні по службі, перевірок достовірності наданих претендентом на посаду відомостей про себе. Підготовка та подання суб’єкту призначення довідки про результати

Начальник, керівники структурних підрозділів,

Старший інспектор з кадрового забезпечення,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Перед призначенням на посаду

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Перевірки проводяться.

Довідки про результати подаються на розгляд Начальнику МРЦ

3. Уразливість працівників підрозділів кадрового забезпечення та уповноважених співробітників до впливу керівництва, а також сторонніх осіб на порядок та результати здійснення заходів з питань кадрового забезпечення

Середня

Проведення перевірки (тестування) рівня знань

співробітників підрозділів кадрового забезпечення щодо вимог антикорупційного законодавства, у тому числі щодо  чинних антикорупційних обмежень.

Проведення навчань (тренінгів) для особового складу

 

 

Начальник, керівники структурних підрозділів,

Старший інспектор з кадрового забезпечення,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Згідно з окремо затвердженим планом.

Щорічно,

звіт до 01.01.
та до 01.07.

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Перевірки проводяться.

Довідки про результати подаються на розгляд Начальнику МРЦ

Проаналізовано рівень знань співробітників щодо вимог антикорупційного законодавства.

Проведено навчання (тренінги) для особового складу.

Працівники додатково проінструктовано про персональну відповідальність.

 

4. Управління об’єктами державної власності

1. Можливе використання об’єктів державної власності сторонніми особами без укладання договорів оренди або використання об’єктів державної власності переданих в оренду не за призначенням

Середня

Проведення вибіркових перевірок стану збереження та ефективності використання об’єктів державної власності та дотримання наказу МВС від 30.07.2019

№ 633 «Про ведення обліку об’єктів державної власності»

Керівники структурних підрозділів, матеріально відповідальні особи МРЦ

До 01.12.2020

До 01.12.2021

До 01.12.2022

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Проведено перевірки, результати яких з пропозиціями надані на розгляд Начальнику МРЦ

3. Можливе штучне заниження експлуатаційних характеристик матеріальних ресурсів, що перебувають у користуванні або заниження вартості майна, що підлягає списанню

Середня

Проведення інвентаризації (обстеження) матеріальних ресурсів, що підлягають списанню. Перевірка встановлених норм списання та первинних документів, що є підставою для прийняття рішення про списання матеріальних ресурсів

Комісія з інвентаризації

До 01.12.2020

До 01.12.2021

До 01.12.2022

У межах видатків, передбачених у державному бюджеті

Проведено перевірки, результати яких з пропозиціями надані на розгляд Начальнику МРЦ

 

 

Уповноважена особа з питань

          запобігання корупції

МРЦ МВС України «Південний Буг»                                                                                                   Петро ДРЕЖЕНКОВ

                                                                                                                                                                                            

 

ІНФОРМАЦІЯ

 

Для повідомлення працівниками МРЦ «Південний Буг» про факти порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень

 

-  номер телефону для здійснення повідомлень : (04338) 2-27-01, моб.тел: 0977535893;

 

- адресу електронної пошти для здійснення повідомлень: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. ;

 

- години прийому особи, яка уповноважена отримувати усні та письмові повідомлення з 800 по 1700 год.

 

ЗВІТ

про виконання Антикорупційної програми МРЦ МВС України «Південний Буг»

на 2020 — 2022 роки

 

№ з/п

Найменування заходу, зазначеного в антикорупційній програмі

Строк виконання заходу

Відповідальні за виконання

Стан виконання

  1.  

 розроблення, затвердження та надсилання на погодження до УЗКПЛ антикорупційної програми

Лютий

Уповноважена особа

Підготовлено проект наказу МРЦ про затвердження Антикорупційної програми, надіслано лист до УЗКПЛ

  1.  

проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою: підготовки Антикорупційної програми МВС;

 

Лютий

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

Засідання комісії проведено

  1.  

проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою: підготовки

здійснення щопіврічного аналізу виконання Антикорупційної програми

Лютий

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

Засідання комісії проведено

  1.  

проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою:

здійснення щопіврічного аналізу виконання Антикорупційної програми

Липень 2020

Січень 2021

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

Засідання комісії проведено

  1.  

участь у проведенні експертизи проектів наказів по МРЦ

постійно

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Здійснюється візування наказів по МРЦ

  1.  

з метою дотримання вимог фінансового контролю візування  уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції проектів наказів з кадрових питань (особового складу), які стосуються призначення або звільнення з посад працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»

постійно

Cтарший інспектор з кадрів  МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Здійснюється візування наказів по МРЦ

  1.  

проведення обов’язкового інструктажу працівником з питань запобігання та виявлення корупції щодо основних положень антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної поведінки для новопризначених працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції

постійно

Cтарший інспектор з кадрів  МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Здійснюється візування наказів по МРЦ

  1.  

проведення навчання суб’єктів декларування щодо заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Січень – лютий 2020

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено навчання

 

  1.  

Організація та проведення щорічного інструктажу щодо основних положень  антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної поведінки для працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», (спеціалістів)

Липень  2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено інструктаж

 

  1.  

Проведення роз’яснювальної роботи, щодо неприпустимості вчинення корупційних правопорушень

липень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено роз’яснення

 

  1.  

проведення аналізу інформації,  пов'язаної з наявністю у працівниками МРЦ  підприємств чи корпоративних прав

липень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено аналіз

Корпоративних прав не виявлено

 

  1.  

підготовка інформації щодо роботи близьких осіб

Березень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підготовлено інформацію,

 

  1.  

забезпечення моніторингу ефективності та контролю заходів з виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників МРЦ

Грудень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено аналіз інформації

Конфліктів інтересів не встановлено

  1.  

підготовка та розміщення на офіційному веб-сайті МРЦ рубриці «Запобігання корупції»

Що кварталу

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація розміщується на сайті

  1.  

перевірка документації стосовно проведення процедур публічних закупівель

Постійно при здійснення закупівель

Тендерний комітет

Проводиться перевірка

  1.  

здійснення організаційних заходів використання системи електронних закупівель ProZorro при проведенні процедури державних закупівель

Постійно при здійснення закупівель

Тендерний комітет

Виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі»

  1.  

відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель здійснення оприлюднення звітів про укладені договори та звітів про їх виконання

Постійно при здійснення закупівель

Тендерний комітет

Виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі»

  1.  

організація виконання завдань і заходів, на виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 437-року

Відповідно до Плану

Головний бухгалтер

Виконано заходи

  1.  

забезпечення всебічного інформування щодо надання медичних послуг на договірних основах тарифи на надані послуги

постійно

Заступник начальника центру  з медичних питань,

Головний бухгалтер

Забезпечено розміщення інформації

  1.  

проведення аналізу залишку запасів матеріальних ресурсів та інтенсивності їх використання

Грудень 2020 року

Інвентаризаційна комісія

Складено звіт та надано пропозиції за результатами проведення заходів

  1.  

проведення планових та позапланових контрольних заходів з оцінки стану збереження та використання матеріальних ресурсів

Грудень 2020 року

Інвентаризаційна комісія

Складено звіт та надано пропозиції за результатами проведення заходів

  1.  

забезпечення розміщення актуальної інформації щодо здійснення МРЦ заходів із запобігання та виявлення корупції на офіційному веб-сайті МРЦ

постійно

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація розміщується на сайті

  1.  

забезпечення розміщення актуальної інформації щодо здійснення МРЦ заходів з реалізації антикорупційної програми

 

Липень 2020 січень 2021

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація розміщується на сайті

 

 

Уповноважена особа                                                                     П.О. Дреженков

 

ЗВІТ

про виконання Антикорупційної програми МРЦ МВС України «Південний Буг»

на 2020 — 2022 роки

 

№ з/п

Найменування заходу, зазначеного в антикорупційній програмі

Строк виконання заходу

Відповідальні за виконання

Стан виконання

  1.  

 розроблення, затвердження та надсилання на погодження до УЗКПЛ антикорупційної програми

Лютий

Уповноважена особа

Підготовлено проект наказу МРЦ про затвердження Антикорупційної програми, надіслано лист до УЗКПЛ

  1.  

проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою: підготовки Антикорупційної програми МВС;

 

Лютий

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

Засідання комісії проведено

  1.  

проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою: підготовки

здійснення щопіврічного аналізу виконання Антикорупційної програми

Лютий

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

Засідання комісії проведено

  1.  

проведення засідань комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми з метою:

здійснення щопіврічного аналізу виконання Антикорупційної програми

Липень 2020

Січень 2021

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підписано протокол засідання комісії

Засідання комісії проведено

  1.  

участь у проведенні експертизи проектів наказів по МРЦ

постійно

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Здійснюється візування наказів по МРЦ

  1.  

з метою дотримання вимог фінансового контролю візування  уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції проектів наказів з кадрових питань (особового складу), які стосуються призначення або звільнення з посад працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»

постійно

Cтарший інспектор з кадрів  МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Здійснюється візування наказів по МРЦ

  1.  

проведення обов’язкового інструктажу працівником з питань запобігання та виявлення корупції щодо основних положень антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної поведінки для новопризначених працівників – суб’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції

постійно

Cтарший інспектор з кадрів  МРЦ МВС України «Південний Буг»,

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Здійснюється візування наказів по МРЦ

  1.  

проведення навчання суб’єктів декларування щодо заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Січень – лютий 2020

 

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено навчання

 

  1.  

Організація та проведення щорічного інструктажу щодо основних положень  антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), а також правил етичної поведінки для працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», (спеціалістів)

Липень  2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено інструктаж

 

  1.  

Проведення роз’яснювальної роботи, щодо неприпустимості вчинення корупційних правопорушень

липень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено роз’яснення

 

  1.  

проведення аналізу інформації,  пов'язаної з наявністю у працівниками МРЦ  підприємств чи корпоративних прав

липень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено аналіз

Корпоративних прав не виявлено

 

  1.  

підготовка інформації щодо роботи близьких осіб

Березень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Підготовлено інформацію,

 

  1.  

забезпечення моніторингу ефективності та контролю заходів з виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників МРЦ

Грудень 2020

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Проведено аналіз інформації

Конфліктів інтересів не встановлено

  1.  

підготовка та розміщення на офіційному веб-сайті МРЦ рубриці «Запобігання корупції»

Що кварталу

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація розміщується на сайті

  1.  

перевірка документації стосовно проведення процедур публічних закупівель

Постійно при здійснення закупівель

Тендерний комітет

Проводиться перевірка

  1.  

здійснення організаційних заходів використання системи електронних закупівель ProZorro при проведенні процедури державних закупівель

Постійно при здійснення закупівель

Тендерний комітет

Виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі»

  1.  

відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель здійснення оприлюднення звітів про укладені договори та звітів про їх виконання

Постійно при здійснення закупівель

Тендерний комітет

Виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі»

  1.  

організація виконання завдань і заходів, на виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 437-року

Відповідно до Плану

Головний бухгалтер

Виконано заходи

  1.  

забезпечення всебічного інформування щодо надання медичних послуг на договірних основах тарифи на надані послуги

постійно

Заступник начальника центру  з медичних питань,

Головний бухгалтер

Забезпечено розміщення інформації

  1.  

проведення аналізу залишку запасів матеріальних ресурсів та інтенсивності їх використання

Грудень 2020 року

Інвентаризаційна комісія

Складено звіт та надано пропозиції за результатами проведення заходів

  1.  

проведення планових та позапланових контрольних заходів з оцінки стану збереження та використання матеріальних ресурсів

Грудень 2020 року

Інвентаризаційна комісія

Складено звіт та надано пропозиції за результатами проведення заходів

  1.  

забезпечення розміщення актуальної інформації щодо здійснення МРЦ заходів із запобігання та виявлення корупції на офіційному веб-сайті МРЦ

постійно

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація розміщується на сайті

  1.  

забезпечення розміщення актуальної інформації щодо здійснення МРЦ заходів з реалізації антикорупційної програми

 

Липень 2020 січень 2021

Уповноважена особа з питань запобігання корупції

 

Інформація розміщується на сайті

 

 

Уповноважена особа                                                                     П.О. Дреженков

Запобігання корупції: обмеження щодо одержання подарунків

Особам, які проходять службу цивільного захисту або працюють в органах та підрозділах цивільного захисту, слід завжди пам'ятати про певні особливості та обмеження щодо одержання подарунків, що пов'язані з такою службовою діяльністю.

Що таке подарунок?

Як здійснити дарування, не піддаючи обдаровану особу ризику притягнення до  адміністративної відповідальності?

Які подарунки одержувати безумовно заборонено, які — дозволено адже з певними обмеженнями, а які — безумовно дозволено?

В чому полягає причина законодавчого введення обмежень щодо одержання подарунків?

Яка відповідальність передбачена за порушення таких обмежень?    

Обґрунтовані відповіді на вказані запитання допоможуть запобігти окремому виду правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти корупції (а саме: частиною 4 статті 7) визначено, що кожна держава-учасниця прагне,  згідно  з  основоположними

принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.

Одним з ефективних інструментів запобігання виникненню конфлікту інтересів є обмеження щодо одержання подарунків.

Чинним антикорупційним законодавством України визначено термін “подарунок”, введено обмеження щодо одержання подарунків, а також перелік обов'язкових заходів щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними.

Так, відповідно до статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” (далі – Закон), подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Самі обмеження щодо одержання подарунків визначені у статті 23 Закону і розповсюджуються на осіб, які зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3  Закону. Таким чином, якщо мова йдеться про персонал органів та підрозділів цивільного захисту, то вказані обмеження безпосередньо стосуються:

- осіб начальницького складу,

- державних службовців,

- працівників (з якими укладається трудовий договір), які відповідно до займаних посад є посадовими особами у підрозділах - юридичних особах.

Всіх, хто увійшли до вказаних категорій, узагальнимо під назвою «Співробітники».

У відповідності до норм частини 1 статті 23 Закону, Співробітникам забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких Співробітнику осіб від юридичних або фізичних осіб:

1) у зв’язку із здійсненням Співробітником діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні Співробітника.

Вказані Співробітники можуть приймати подарунки, які відповідають відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 23 Закону, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Передбачене тут обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

1) даруються близькими особами (тут “близькі особи” у визначенні статті 1 Закону);

2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Подарунки, одержані Співробітниками, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у відповідності до «Порядку передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1195 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 301 та від 28.02.2018 № 146).

Також, частиною 4 статті 23 Закону визначено, що рішення, прийняте Співробітником на користь особи, від якої вона чи близькі особи Співробітника отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 Закону. А саме:

- нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК), органу місцевого самоврядування;

- правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаним недійсним.

Одночасно, статтею 24 Закону визначено заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними. Так, Співробітники у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа Співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього начальника або начальника органу (підрозділу) цивільного захисту, в якому Співробітник проходить службу (працює), а також спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Якщо Співробітник виявив у своєму службовому приміщенні чи отримав майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, він зобов’язаний  невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього начальника або начальника органу (підрозділу) цивільного захисту, в якому Співробітник проходить службу (працює). Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім начальником або начальником органу (підрозділу) цивільного захисту, в якому така особа проходить службу (працює).

Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі (підрозділі) до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Положення статті 24 Закону не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених частиною 2 статті 23 Закону.

У випадку наявності у Співробітника сумнівів щодо можливості одержання ним подарунка, він має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до НАЗК, яке надає відповідне роз’яснення.

За порушення встановлених Законом обмежень щодо одержання подарунків для Співробітників передбачено адміністративну відповідальність за статтею 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, факт порушення будь-якого із вищевказаних обмежень чи заборон щодо одержання подарунків кваліфікується у відповідності до чинного законодавства як адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. У відповідності до норм частини 3 статті 106 Кодексу цивільного захисту України, для особи начальницького складу служби цивільного захисту правовим наслідком також буде звільнення із служби цивільного захисту у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого особу притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.

Корупційні злочини

Кримінальним кодексом України (далі — КК України) визначено перелік корупційних злочинів. Відповідно до змісту примітки до статті 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191262308312313320357410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210354364364-1365-2368-369-2 цього кодексу.

Як видно, корупційні злочини не поміщені до окремого однойменного розділу КК України. При цьому, перелік корупційних злочинів умовно поділено на дві групи:

1) злочини, які вважаються корупційними, за умови (у випадку) їх вчинення службовими особами шляхом зловживання службовим становищем;

2) злочини, які безумовно вважаються корупційними.

До першої групи належать:

- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 312 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313 КК України);

- порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410 КК України).

До другої групи належать:

- нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК України);

- підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України);

- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);

- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України);

- зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги          (ст. 365-2 КК України);

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України);

- незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України);

- підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України);

- підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України);

- пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі     (ст. 369 КК України);

- зловживання впливом (ст. 369-2 КК України).

При розгляді правових наслідків вчинення корупційних злочинів, слід звернути увагу на наступне. Чинний КК України містить спеціальні норми, що унеможливлюють застосувати до особи, яка вчинила корупційний злочин, багатьох положень про звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, певних положень, що поліпшують становище особи при призначенні покарання.

Так, на осіб, що вчинили корупційний злочин, не поширюються, передбачені чинним КК України гарантії, пов’язані зі звільненням від кримінальної відповідальності: положення ст. 45 КК України - звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям; ст. 46 КК України – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим; ст. 47 КК України – у зв’язку з передачею особи на поруки; ст. 48 КК України – у зв’язку зі зміною обстановки.

Якщо особу рядового чи начальницького складу органу (підрозділу) цивільного захисту, відповідним рішенням суду, визнано винною у вчиненні корупційного злочину, то ще одним правовим наслідком для такої особи буде обов'язкове звільнення зі служби цивільного захисту. Так, відповідно до пп. 8 п. 176 “Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду.

Особливості відображення відомостей про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

92. Які об’єкти належать до цінного рухомого майна? Як встановлюється його вартість (ринкова, вартість під час придбання або в інший спосіб)?

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти (речі), які можуть бути переміщені без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, антикваріат, твори мистецтва, меблі, зброя, тварини тощо).

При цьому в розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації не зазначається таке майно:

  • цінні папери,
  • корпоративні права,
  • готівкові кошти,
  • кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах,
  • дорогоцінні (банківські) метали,
  • подарунки у вигляді грошових коштів.

Ці об’єкти відображаються в інших розділах декларації.

Відомості про цінну рухому річ повинні бути зазначені у декларації, якщо її вартість перевищує встановлений Законом поріг декларування, а саме 100 ПМ. Вартість цінної рухомої речі, що перебуває у власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України на дату набуття об’єкта у власність, володіння або користування (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності, якщо такий наявний, або за останньою грошовою оцінкою).

Зазначати дані про вартість такого майна та дату його набуття не обов’язково, якщо права на таке майно набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог Закону. У такому разі необхідно додатково зазначити, що відповідне майно набуто до початку періоду здійснення суб’єктом декларування діяльності з виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ФОРМА повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (далі – повідомлення) складається з правил заповнення форми повідомлення та дев’яти розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе та об’єкти згідно із Законом України “Про запобігання корупції” (далі – Закон).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства.

Положення частини другої статті 52 Закону застосовуються до суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.
На початку повідомлення розміщується текст такого змісту:
Правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування
Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.
Під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу, придбання майна або здійснення одноразового видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.
Повідомлення подається суб’єктами декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.
Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, але була сплачена частинами, розмір кожної з яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Про дохід, що був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.
Для кожного випадку отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку подається окреме повідомлення.
У разі придбання майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо придбаного майна та здійсненого видатку.
У разі отримання доходу у негрошовій формі (спадщина, подарунок тощо), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо отриманого доходу у негрошовій формі та щодо отриманого майна.
Якщо вартість майна, що було набуте у власність суб’єктом декларування, йому не відома, повідомлення не подається.
Повідомлення подається суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).
Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).

Зазначена у повідомленні інформація включається до Реєстру та оприлюднюється у публічній частині Реєстру (без відображення конфіденційної інформації відповідно до законодавства).

  1. Інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.
  2. Інформація, включена до повідомлення, має бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб’єкт декларування подає відповідно до Закону.
  3. Доходи та видатки суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, підлягають відображенню в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на дату одержання доходів / здійснення видатків.

Вартість майна, що було придбане суб’єктом декларування чи членом його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до правовстановлювальних документів або останньої грошової оцінки майна.

  1. Відомості щодо фінансових сум (кількості грошей) округлюються до гривні.
  2. Повідомлення подається суб’єктом декларування до моменту подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону.
  3. Суб’єкт декларування надає згоду на обробку персональних даних.”.
  4. Суб’єкт декларування повинен підтвердити ознайомлення із правилами заповнення форми повідомлення перед початком внесення інформації до розділів форми та надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки.

10. Джерело обирається суб’єктом декларування відповідно до правочину, за яким набуто право власності на майно, отримано дохід чи подарунок (роботодавець, продавець, дарувальник, спадкодавець, рішення суду, інше – зазначається, що саме).

Якщо подарунок суб’єкту декларування зроблений групою осіб, інформація зазначається щодо кожного з джерел (осіб).

Дані для внесення інформації про джерело отримання доходу, подарунку, придбання майна використовуються у відповідних розділах повідомлення з урахуванням таких вимог (обирається суб’єктом декларування відповідно до джерела):

якщо джерелом є фізична особа, яка є громадянином України, слід зазначити такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер);

зареєстроване місце проживання та/або фактичне місце проживання:

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована в Україні, слід зазначити такі дані:

найменування;

код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

якщо джерелом є фізична особа, яка є іноземним громадянином, слід зазначити такі дані:

повне ім’я (англійською та українською мовами);

дата народження;

ідентифікаційний номер (податковий номер або номер соціального страхування, отриманий у країні походження громадянства);

місце проживання (англійською та українською мовами):

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована за кордоном, слід зазначити такі дані:

найменування (англійською та українською мовами);

ідентифікаційний код;

місцезнаходження (англійською та українською мовами):

  1. Повідомлення складається з таких дев’яти розділів:
  2. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ

У цьому розділі зазначаються такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

число, місяць і рік народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер) (або серія та номер паспорта громадянина України (ID-картка), якщо суб’єкт декларування через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);

серія та номер паспорта громадянина України (ID-картка);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

місце роботи або проходження служби;

займана посада суб’єкта декларування;

тип посади;

категорія посади;

належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

належність посади до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків;

належність суб’єкта декларування до національних публічних діячів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Перед початком заповнення кожного з наступних розділів суб’єкт декларування обирає наявність чи відсутність об’єктів для заповнення у кожному розділі.

 

  1. ДОХОДИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОДАРУНКИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію щодо отриманого доходу (вид доходу, розмір (вартість), джерело та відомості про джерело, від якого отримано дохід (відповідно до пункту 4 цієї Форми), дату отримання доходу (набуття у власність)).

  1. ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОСТІ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид об’єкта, загальну площу (м 2), реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки), дату придбання майна (дату набуття у власність), вартість на дату набуття права власності або вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також зазначається інформація щодо місцезнаходження об’єкта, а саме про країну та адресу, за якою розміщений об’єкт нерухомості.

Якщо об’єкт нерухомості знаходиться в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості (поштовий індекс, область, район, місто, селище чи село, тип та назву вулиці тощо, номер будинку, номер корпусу та номер квартири).

Якщо об’єкт нерухомості знаходиться не в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості, країну англійською й українською мовами та поштовий індекс.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

  1. ЦІННЕ РУХОМЕ МАЙНО – ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, марку, модель, ідентифікаційний номер (VIN-код, номер шасі), рік випуску, дату придбання (набуття у власність), вартість на дату набуття у власність та вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

  1. ЦІННІ ПАПЕРИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид цінних паперів, кількість цінних паперів, номінальну вартість цінного папера, дату придбання майна (набуття у власність), вартість на дату набуття, емітента.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

  1. КОРПОРАТИВНІ ПРАВА

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про найменування юридичної особи, країну реєстрації головного офісу, організаційно-правову форму, вартість у грошовому вираженні, відсоток від загального капіталу, дату придбання майна (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності.

Якщо країною реєстрації головного офісу є Україна, слід також зазначити код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Якщо країною реєстрації головного офісу є інша країна, слід зазначити найменування юридичної особи (англійською) та ідентифікаційний номер (з торгового, банківського, судового реєстру чи будь-якого іншого офіційного документа, який підтверджує реєстрацію в країні, де знаходиться головний офіс юридичної особи).

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) корпоративні права.

  1. ЦІННЕ РУХОМЕ МАЙНО (КРІМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ)

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, торгову марку, назву виробника, опис майна, дату придбання майна у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття у власність, вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

  1. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид активу, дату придбання активу у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності, вартість за останньою грошовою оцінкою, кількість (для криптовалюти) та опис об’єкта права.

Також суб’єкт декларування зазначає відповідно до пункту 4 цієї Форми джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) актив.

  1. ВИДАТКИ

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид видатку, предмет правочину, який спричинив видаток, країну, у якій було здійснено видаток, розмір видатку та дату здійснення видатку.

Інформування Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний повідомити про це Національне агентство у десятиденний строк з дня, коли суб’єкт декларування чи член його сім’ї відкрив зазначений валютний рахунок, або з дня, коли суб’єкту декларування стало відомо або повинно було стати відомо про відкриття зазначеного валютного рахунку членом сім’ї.

Суб’єкт декларування заповнює форму повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента (далі – повідомлення) власноручно чорнильною або кульковою ручкою синього або чорного кольору так, щоб забезпечити вільне читання внесених відомостей, та засвідчує її своїм підписом.

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї відкрив в один день декілька валютних рахунків в одній установі банку-нерезидента, суб’єкт декларування надсилає одне повідомлення із зазначенням номерів відповідних валютних рахунків і місцезнаходження банку-нерезидента. Якщо валютні рахунки відкриті в один день як суб’єктом декларування, так і членом його сім’ї, або якщо валютні рахунки відкриті в різних установах банку-нерезидента, подаються окремі повідомлення стосовно кожної особи чи кожної установи банку-нерезидента.

Якщо валютний рахунок в установі банку-нерезидента відкритий членом сім’ї суб’єкта декларування, суб’єкт декларування зазначає в повідомленні надану йому членом сім’ї інформацію про такий валютний рахунок та установу банку нерезидента, а в разі відмови члена сім’ї в наданні всієї чи частини інформації – усю відому суб’єкту декларування інформацію про такий валютний рахунок і установу банку-нерезидента.

Особливості відповідальності за вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень

Частиною першою статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон) визначено, що за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

При цьому, статтею 1 Закону визначено окремі терміни «корупційне правопорушення» та «правопорушення, пов’язане з корупцією». З них видно, у тому числі, й різницю між кількістю видів відповідальності, що передбачені за вчинення правопорушень такого роду. А саме:

- корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, за вчинення корупційного правопорушення встановлено три види відповідальності: кримінальну, дисциплінарну, цивільно-правову; за вчинення  правопорушення, пов’язаного з корупцією, встановлено чотири види відповідальності: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільно-правову.

Порядок притягнення до кримінальної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення визначається Кримінальним кодексом України і Кримінальним процесуальним кодексом України, до адміністративної – Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), до дисциплінарної – Кодексом законів про працю України (далі — КзпПУ), а також законами, статутами і положеннями, затвердженими законами, до цивільної – Цивільним кодексом України і Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПКУ).

Законодавство, включаючи частину 1 статті 61 Конституції України, допускає одночасне притягнення за одне й те саме діяння до кримінальної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності, оскільки ці види відповідальності мають різну юридичну природу. Допускається також поєднання адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за одне й те саме правопорушення. Однак поєднання кримінальної та адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення є неприпустимим, на що вказує, зокрема, частина 2 статті 9 КУпАП.

Так, частиною другою статті 65 Закону визначено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

На сьогодні в Україні відсутній єдиний кодифікований нормативно-правовий акт, в якому вирішувалися б питання притягнення до дисциплінарної відповідальності, що може наставати, у тому числі, за вчинення корупційних правопорушень.

Загальна дисциплінарна відповідальність працівників передбачена в КЗпПУ, стаття 147 якого встановлює, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований один із таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Глава X КЗпПУ «Трудова дисципліна» також регулює питання, пов’язані зі: строком для застосування дисциплінарних стягнень; порядком їх застосування; оскарженням і зняттям дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність, передбачена статутами і положеннями, характеризується: 1) спеціальним суб’єктом дисциплінарного проступку; 2) його особливим характером; 3) спеціальними видами дисциплінарних стягнень; 4) особливим порядком накладення та оскарження дисциплінарного стягнення. Іншими (відмінними від КЗпПУ) законодавчими актами передбачені особливості дисциплінарної відповідальності різних категорій суб’єктів, перерахованих у частині першій статті 3 Закону. Одним з таких актів є Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI.

Також, однією зі суттєвих особливостей щодо передбаченої відповідальності для осіб начальницького складу служби цивільного захисту є норма частини третьої статті 106 Кодексу цивільного захисту України. А саме: контракт припиняється (розривається), а особи начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту також у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого особу притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а також рішенням суду про визнання активів особи або активів, набутих за її дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 ЦПКУ випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Щодо суб’єктів декларування

14. Хто належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище?

 

 

Перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визначений у примітці до ст. 51Закону. Так, під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище,  розуміються:

  • Президент України;
  • Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра;
  • член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Національної комісії зі стандартів державної мови;
  • Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
  • Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник;
  • член Центральної виборчої комісії;
  • член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • народний депутат України;
  • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови;
  • Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник;
  • Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники;
  • Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник;
  • Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник;
  • член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник;
  • Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
  • особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», та особи, посади яких згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» належать до 1 – 3 категорій;
  • судді, судді Конституційного Суду України;
  • прокурори, слідчі і дізнавачі;
  • керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя;
  • керівники державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення;
  • військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Інформація про те, чи належить суб’єкт декларування до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зазначається станом на останній день звітного періоду.

15. Які посади належать до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків?

Перелік суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, затверджується Національним агентством (ч. 1
ст. 513 Закону).

До таких посад належать посади (рішення Національного агентства від 17.06.2016 № 2 «Про затвердження переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № 987/29117):

  • Керівника Офісу Президента України, його першого заступника та заступника;
  • керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;
  • керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
  • керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;
  • державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
  • в органах місцевого самоврядування:

6.1) перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;

6.2) заступників голів районних, районних в містах рад;

6.3) секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;

6.4) керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст – обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

6.5) голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі, коли вони працюють у раді на постійній основі).

Наведений перелік Національне агентство може змінювати.

16. Хто належить до національних публічних діячів?

 

 

У декларації зазначаються відомості про належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (п. 1
ч. 1 ст. 46 Закону).

Національні публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, а саме (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України
від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»):

  • Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники;
  • керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники;
  • керівник та заступники керівника Державного управління справами;
  • керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії «А»;
  • Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;
  • народні депутати України;
  • Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;
  • голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;
  • члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
  • Генеральний прокурор та його заступники;
  • Голова Служби безпеки України та його заступники;
  • Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;
  • Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;
  • Директор Бюро фінансових розслідувань та його заступники;
  • Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів;
  • надзвичайні і повноважні посли;
  • начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
  • державні службовці, посади яких належать до категорії «А»;
  • керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
  • керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує
    50 відсотків;
  • члени керівних органів політичних партій.

При зазначенні інформації про належність до національних публічних діячів потрібно зважати на посаду, яку особа обіймає на останній день звітного періоду відповідної декларації.

17. Хто вважається «посадовими і службовими особами інших державних органів» відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону?

 

У цілях визначення суб’єктів, на яких поширюється дія Закону (відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) – це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) – це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Щодо інших працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування або технічні функції, то їх можна визнати посадовими чи службовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки.

18. Хто вважається «посадовими особами юридичних осіб публічного права» відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону?

 

При вирішенні питання належності осіб до посадових осіб юридичних осіб публічного права (відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону) першочергово виникає питання розмежування статусу юридичних осіб публічного та приватного права (якщо статут, інший правовстановлюючий документ юридичної особи не містить чіткого визначення такого статусу).

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК України).

Держава, територіальні громади можуть створювати юридичні особи як публічного, так і приватного права (ст. ст. 167, 169 ЦК України).

З урахуванням положень ЦК України, ГК України, інших законів України можна сформулювати найбільш суттєві ознаки юридичної особи публічного права:

1) створення на підставі:

  • розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування самоврядування (абз. 3 ч. 2 ст. 81 ЦК України);
  • у випадках, встановлених законом, – установчого документа (абз. 2 ч. 3 ст. 81 ЦК України);

2) визначення правового статусу ЦК України або окремим законом України (наприклад, розділ ІІ Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 10-11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» тощо);

3) метою та основним видом діяльності юридичної особи є реалізація публічних функцій держави чи територіальної громади, які покладені на них Конституцією та законом України (наприклад ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 17 Закону України «Про вищу освіту» тощо);

4) допоміжний характер підприємницької діяльності до її основної діяльності.

Юридичній особі публічного права не обов’язково мають бути притаманні усі зазначені ознаки.

Так, для з’ясування питання, чи належить та або інша юридична особа (об’єднання юридичних осіб) до юридичних осіб публічного чи приватного права, необхідно аналізувати всю сукупність нормативно-правових актів та правовстановлюючих документів, які визначають правовий статус безпосередньо цієї юридичної особи (об’єднання).

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах слід брати до уваги положення ч. 3 ст. 65 ГК України. Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.

Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. Наприклад, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) цих юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.

При визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть у разі невизначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства він може бути посадовою особою і бути суб’єктом декларування в розумінні Закону (з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції). Зміст адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (обов’язків) наведений у відповіді на запитання 17 цих Роз’яснень.

19. Чи є посадові особи відокремлених структурних підрозділів юридичної особи публічного права суб’єктами декларування в розумінні п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону?

 

Так, посадові особи відокремлених структурних підрозділів юридичної особи публічного права є суб’єктами декларування.

Юридична особа може створювати філії та представництва (ст. 95
ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (ч. 6 ст. 55 ГК України).

Враховуючи зазначене, відокремлений підрозділ юридичної особи створюється з метою здійснення всіх або частини її функцій, представлення її інтересів, а тому посадові особи такого відокремленого підрозділу є суб’єктами декларування.

Детальніше про поняття «посадова особа юридичної особи публічного права» відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону наведено у відповіді на запитання 17 цих Роз’яснень.

20. Чи стає особа суб’єктом декларування у разі тимчасового виконання обов’язків службової чи посадової особи (організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків)?

 

У цілях визначення суб’єктів декларування, згідно із Законом, слід застосовувати вужче тлумачення і вважати службовими, посадовими особами (суб’єктами декларування) лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов’язки на постійній основі.

Наприклад, наявність у посадовій інструкції працівника (спеціаліста, головного спеціаліста тощо) положення про те, що він може виконувати певні додаткові організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки на час відсутності керівника структурного підрозділу, не є достатньою для того, щоб вважати його посадовою/службовою особою, яка є суб’єктом декларування. Цей висновок не змінюється навіть у випадку призначення працівника тимчасовим виконувачем обов’язків на посаді у зв’язку з відсутністю його колеги, який займає зазначену посаду і за яким зберігається робоче місце та посада (відпустка по догляду за дитиною, відрядження, перебування на лікарняному тощо). Адже виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника чи керівника – це заміна (яка визначається як суміщення посад) працівника, відсутнього через відпустку, тимчасову непрацездатність, відрядження та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається місце роботи й посада.

Водночас зовсім інші правові наслідки має призначення працівника виконувачем обов’язків на вакантній посаді (вакантною є посада, зазначена у штатному розписі відповідного органу, організації, установи або підприємства, на яку не укладено договір). У такому випадку вважається, що працівник призначений виконувачем обов’язків. При цьому, враховуючи те, що визначення певного строку в трудовому договорі (контракті) під час призначення працівника виконувачем обов’язків на вакантній посаді не має юридичного значення для здійснення правового регулювання цих правовідносин, така особа вважається суб’єктом декларування в розумінні ст.ст. 3, 45 Закону.

21. Чи належать до суб’єктів декларування особи, які входять до складу наглядової ради банку, придбаного державою відповідно до ст. 41¹ Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»?

Так, особи, які входять до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, є суб’єктами декларування (абз. 15 ч. 1 ст. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

22. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій не поширюється обов’язок подання декларацій та інші заходи фінансового контролю?

 

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сферах (ч. 5 ст. 45 Закону):

  • соціального обслуговування населення;
  • соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю;
  • соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
  • охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня);
  • освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників);
  • науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ);
  • культури;
  • мистецтв;
  • відновлення та збереження національної пам’яті;
  • фізичної культури;
  • спорту;
  • національно-патріотичного виховання.

Крім того, вимоги фінансового контролю не поширюються (ч. 5
ст. 45 Закону) також на:

  • військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
  • військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  • військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу;
  • військовослужбовців військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
  • військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом;
  • осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах.

Зазначені у ч. 5 ст. 45 Закону особи звільняються від обов’язку подання декларації за умови неперебування на інших посадах, визначених у п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 3 Закону.

23. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють діяльність у сфері соціального обслуговування населення, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері соціального обслуговування населення (ч. 5
ст. 45 Закону).

Соціальні послуги визначені як дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» (далі – Закон № 2671-VIII).

Соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на (ч. 1 ст. 16 Закону № 2671-VIII):

1) соціальну профілактику – запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;

2) соціальну підтримку – сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин;

3) соціальне обслуговування – мінімізацію для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.

Згідно зі ст.ст. 1, 8 Закону № 2671-VIII суб’єктами системи надання соціальних послуг є, зокрема, надавачі соціальних послуг.

Надавачі соціальних послуг – юридичні та фізичні особи, фізичні особи – підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 11                     ст. 15 Закону № 2671-VIII).

Водночас відповідно до пп. 2 – 4 Критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185 (далі – Критерії), до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг вносяться ті надавачі, діяльність яких відповідає цим критеріям.

Для надавачів соціальних послуг встановлюються загальні та спеціальні критерії діяльності, при цьому загальних критеріїв зобов’язані дотримуватися у своїй діяльності всі надавачі соціальних послуг.

Загальними критеріями діяльності надавачів соціальних послуг є, зокрема, наявність установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг, що відповідає класифікатору соціальних послуг, затвердженому Міністерством соціальної політики України, категорії осіб, яким надаються такі послуги, що підтверджується засвідченою в установленому порядку копією установчих та інших документів, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Класифікатор соціальних послуг затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2020 № 429 (далі – Класифікатор).

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються, зокрема, на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

  • мають статус закладу, установи чи організації;
  • надавачами соціальних послуг, спрямованих саме на соціальне обслуговування;
  • відповідають передбаченим чинним законодавством загальним критеріям діяльності надавачів соціальних послуг (у тому числі щодо наявності установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг, що відповідає Класифікатору, та категорії осіб, яким надаються такі послуги);
  • діяльність у сфері соціального обслуговування для них є основною.

24. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у сфері освіти, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

 

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників) (ч. 5 ст. 45 Закону).

Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту»).

Суб’єкт освітньої діяльності – це фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність      (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту»).

Своєю чергою освітній процес – система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту»).

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю
не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

  • мають статус закладу, установи чи організації;
  • провадять освітню діяльність, тобто організовують, забезпечують та реалізовують систему заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;
  • така діяльність для них є основною.

25. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у сфері культури, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері культури (ч. 5 ст. 45 Закону).

Заклад культури – юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про культуру»).

Діяльність у сфері культури (культурна діяльність) – творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про культуру»).

Культурні блага – це товари та послуги, що виробляються в процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їх демонстрування, аудіопродукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо) (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про культуру»).

Культурні цінності – це об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України (перелік видів культурних цінностей наведений у ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»).

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю
не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

  • мають статус закладу, установи чи організації;
  • здійснюють діяльність у сфері культури (в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про культуру»);
  • така діяльність для них є основною.

 26. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у сфері фізичної культури, спорту, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

 

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері фізичної культури, спорту (ч. 5 ст. 45 Закону).

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» визначено такі терміни:

  • фізична культура – діяльність суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного, розвитку та ведення здорового способу життя;
  • спорт – діяльність суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та іншій підготовленостях шляхом проведення спортивних змагань та відповідної підготовки до них;
  • спортивна діяльність – заходи, що здійснюються суб’єктами сфери фізичної культури і спорту для розвитку спорту;
  • суб’єкти сфери фізичної культури і спорту – фізичні або юридичні особи, які здійснюють свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту. Суб’єктами сфери фізичної культури і спорту є: фізичні особи, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі спортсмени; фахівці сфери фізичної культури і спорту; заклади фізичної культури і спорту; відповідні органи влади;
  • заклад фізичної культури і спорту – юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров’я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю.

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

1)  мають статус закладу, установи чи організації;

2)  здійснюють свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту (є суб’єктом фізичної культури і спорту в розумінні Закону України «Про фізичну культуру і спорт»);

3)  така діяльність для них є основною.

27. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у сфері науки, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

 

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ) (ч. 5 ст. 45 Закону).

Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є, зокрема, наукові установи (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

До наукових (науково-дослідних, науково-технологічних, науково-технічних, науково-практичних) установ належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворені в установленому законодавством порядку, для яких наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною (ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження (п. 12 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Фундаментальні наукові дослідження – теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язків; результатом фундаментальних наукових досліджень є гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки (п. 33 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Прикладні наукові дослідження – теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання і використання нових знань для практичних цілей; результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково-технічних та суспільних завдань (п. 30 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Науково-технічна діяльність – наукова діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки (п. 26 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю
не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

  • мають статус закладу, установи чи організації;
  • є суб’єктом наукової, науково-технічної діяльності (в розумінні Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»);
  • наукова діяльність для них є основною.

28. На яких посадових осіб закладів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у сфері охорони здоров’я, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня) (ч. 5 ст. 45 Закону).

Охорона здоров’я – система заходів, що здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров’я, фізичними особами – підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, медичними та фармацевтичними працівниками, громадськими об’єднаннями і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя (ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, далі – Основи).

Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників (абз. 3 ч. 1 ст. 1 Основ).

Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням (абз. 6 ч. 1 ст. 1 Основ).

Своєю чергою медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Основ).

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

  • мають статус закладу, установи чи організації;
  • здійснюють діяльність, спрямовану на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (тобто надають медичну допомогу);
  • така діяльність для них є основною;

зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

29. Чи повинні подавати декларації посадові особи комунальних некомерційних підприємств, які здійснюють свою основну діяльність у сфері охорони здоров’я?

 

Тільки керівники закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня зобов’язані подавати декларації. Інші посадові особи таких підприємств не мають подавати декларації.

Дія Закону поширюється, зокрема, на посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (п.п. «а» п. 2 ч. 1
ст. 3 Закону).

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону (у якому йдеться про подання декларацій) не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня) (ч. 5 ст. 45 Закону).

Попри те, що ч. 5 ст. 45 Закону прямо не виключає з переліку осіб, які подають декларації, посадових осіб підприємств, до закладів охорони здоров’я належать юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників (абз. 3 ч. 1 ст. 3 Основ).

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи, а їхніми керівниками є особи, призначені на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров’я на конкурсній основі шляхом укладення з ними контракту (ст. 16 Основ).

Враховуючи викладене, на посадових осіб комунальних некомерційних підприємств, які утворені внаслідок реформування закладів охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), не поширюється дія Закону в частині обов’язку декларування.

30. Хто з числа військовослужбовців (крім винятків, зазначених у запитанні 31 цих Роз’яснень) є суб’єктами декларування?

 

Суб’єктами декларування є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань (абз. 15 ч. 1 ст. 1 та п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Військові посадові особи − це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством (ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»).

Зміст адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (обов’язків) наведений у відповіді на запитання 17 цих Роз’яснень.

Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) в різному обсязі виконують начальники планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачі складів, їхні заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори та контролери тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Отже, суб’єктами декларування є військовослужбовці, які:

1) обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;

2) спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

При цьому військове звання не має значення (крім винятків із числа суб’єктів декларування, які зазначені у відповіді на запитання 31 цих Роз’яснень).

Військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні відповідного командира та не обіймає штатної посади, може бути суб’єктом декларування, лише якщо на нього покладено організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов’язки, визначені для нього цим командиром (такі обов’язки повинні закріплюватися у відповідному документі).

Для визначення суб’єктів декларування з-поміж військовослужбовців Служби безпеки України та військових прокурорів, зазначених у п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, встановлені окремі правила, про які вказано у відповіді на запитання 32 цих Роз’яснень.

31. На кого з числа військовослужбовців не поширюються вимоги фінансового контролю?

 

Не повинні подавати декларації (п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3, абз. 1 ч. 5
ст. 45 Закону):

  • військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
  • військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  • військові посадові особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу;
  • військові посадові особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
  • військовослужбовці молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу;
  • військовослужбовці строкової військової служби;
  • курсанти вищих військових навчальних закладів;
  • курсанти вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути;
  • курсанти факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Винятки, зазначені у п.п. 1 – 5 цього пункту, не поширюються на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах. Тобто якщо військова посадова особа з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу проходить військову службу у військовому комісаріаті, – їй необхідно подати декларацію (абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону).

32. Кого вважають «посадовими і службовими особами» органів Служби безпеки України відповідно до п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону?

 

Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України»).

Для цілей декларування «посадовими та службовими особами» Служби безпеки України є особи, які:

здійснюють функції представників влади, тобто виконання завдань та обов’язків, визначених у ст.ст. 2, 24 Закону України «Про Службу безпеки України»;

обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Зміст адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (обов’язків) наведено у відповіді на запитання 17 цих Роз’яснень.

Інші працівники, які виконують функції з обслуговування або технічні функції, можуть визнаватися посадовими чи службовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

При визначенні таких працівників слід керуватися Критеріями визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 271.

Співробітники Служби безпеки України зобов’язані подавати щороку
до 01 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону, а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених Законом (ч. 7 ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України»). Однак суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є тільки ті кадри Служби безпеки України, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

На кого з числа військовослужбовців не поширюються вимоги фінансового контролю – відповідь наведена у запитанні 31 цих Роз’яснень.

33. Чи потрібно подавати декларації військовим посадовим особам, які проходять службу у закладах, установах та організаціях, що здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти чи науки?

 

Ні, крім осіб, які є керівниками закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, керівниками вищих навчальних закладів та їхніми заступниками, керівниками науково-дослідних інститутів та інших наукових установ (ч. 5 ст. 45 Закону).

34. Чи поширюється обов’язок подання декларацій та інші заходи фінансового контролю на іноземців-нерезидентів, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?

Ні. Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на іноземців-нерезидентів, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (ч. 6
ст. 45 Закону).

35. Чи належать нотаріуси (державні та приватні) до суб’єктів декларування?

 

Ні, нотаріуси (державні та приватні) не належать до суб’єктів декларування та декларації не подають.

Особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, зокрема нотаріуси, не є суб’єктами декларування (абз. 15 ч. 1 ст. 1, п.п. «б» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Водночас нотаріуси є суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, зокрема вимоги та обмеження, передбачені ст.ст. 22, 23, 28 Закону (обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища, обмеження щодо одержання подарунків, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів).

Члени Центральної виборчої комісії є суб’єктами декларування (абз. 15 ч. 1 ст. 1, п.п. «ж» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Члени окружних виборчих комісій і територіальних виборчих комісій не є суб’єктами декларування (ч. 7 ст. 38 Виборчого кодексу України). Голова, заступник голови, секретар ОВК, ТВК не можуть вважатися посадовими особами юридичних осіб публічного права в розумінні Закону.

Так, суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Однак дільничні виборчі комісії не є юридичними особами (ч. 7 ст. 33 Виборчого кодексу України), а тому члени таких комісій не є суб’єктами декларування відповідно до Закону.

Окружні виборчі комісії та територіальні виборчі комісії є юридичними особами публічного права. При цьому територіальні виборчі комісії є постійно діючими органами (ч. 8 ст. 33 Виборчого кодексу України). Водночас формування складу територіальних виборчих комісій здійснюється щоразу під час організації місцевих виборів (ст.ст. 203, 208 Виборчого кодексу України). Тому члени таких комісій здійснюють відповідну діяльність на тимчасовій основі.

Отже, робота членів виборчих комісій має тимчасовий характер без призначення на посаду як за основним місцем роботи.

37. Станом на яку дату зазначається інформація про місце роботи, посаду суб’єкта декларування, належність суб’єкта декларування до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, належність його посади до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність особи до публічних діячів?

За загальним правилом інформація у декларації зазначається станом на останній день звітного періоду (за винятком окремих об’єктів декларування). Це стосується, зокрема, відомостей:

  • про місце роботи та посаду суб’єкта декларування, тип і категорію посади;
  • про те, чи належить суб’єкт декларування до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або чи обіймає він посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків;
  • про те, чи належить суб’єкт декларування до національних публічних діячів (додатково див. відповідь на запитання 16 цих Роз’яснень).

Перелік осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, див. у відповіді на запитання 14 цих Роз’яснень.

Водночас, враховуючи те, що обов’язок подавати декларацію як такий пов’язаний і виникає лише у зв’язку із зайняттям певної посади та здійсненням відповідних функцій, існують винятки з цього загального правила.

Приклад 1

Якщо особа подає декларацію «кандидата на посаду» за попередній рік, вона повинна зазначати назву майбутнього місця роботи та посади, у зв’язку з якою у неї виник обов’язок подати декларацію, тип і категорію посади, на яку вона претендує, а не місце роботи та посаду, на якій вона фактично перебувала станом на кінець звітного періоду. Тому всі інші перелічені у запитанні статуси зазначаються, зважаючи на статус посади, на яку особа претендує, а не на якій перебувала на кінець року, за який подається декларація (див. Додаток 4).

Приклад 2

Особа була призначена на посаду у період з 01 січня по 31 березня включно і повинна подати першу декларацію «щорічна» за попередній рік до 01 квітня.

У цьому випадку особа повинна зазначати назву її місця роботи, посади та ті тип і категорію посади, яку вона обіймає на момент подання першої декларації «щорічна». Тому всі інші перелічені у запитанні статуси вказуються нею, зважаючи на посаду, яку особа обіймає на момент подання такої декларації
(див. Додаток 4).

 

Приклад 3

У разі припинення діяльності та подання декларації у наступному після цього році (декларація «після звільнення») особа повинна зазначити назву місця роботи, посаду, тип і категорію посади, у зв’язку з якою у неї виник обов’язок подати таку декларацію, а не місце роботи та посаду, на яких вона перебувала станом на останній день звітного року чи на момент подання декларації. Тому всі інші зазначені у запитанні статуси вказуються, зважаючи на посаду, яку особа обіймала на момент звільнення (див. Додаток 4).

https://images.app.goo.gl/fkJV4UJte3t44wZDA

38. Як заповнювати декларацію особам, посада яких як суб’єктів декларування не є основною або як

 

Рекомендації для суб’єктів декларування

Наразі триває черговий етап декларування, який розпочався з 01.01.2021. У зв'язку з цим, одними з перших питань, на які намагаються знайти відповіді більшість суб'єктів декларування, є наступні:

  • щодо чинних вимог до виду та обсягу інформації, яку необхідно декларувати за 2020 рік,
  • щодо поточної форми декларації та порядку її заповнення, наявності відповідних роз'яснень,
  • щодо передбаченої законом відповідальності за невиконання вимог про декларування. 

Взагалі, вимоги фінансового контролю щодо подання декларацій осіб, уповноважених  на  виконання  функцій  держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), визначені статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Якщо розглядати органи та підрозділи цивільного захисту, то відповідно до вимог статті 45 Закону, у період з 01 січня 2021 року до 31 березня 2021 року, триває період подання суб’єктами декларування двох типів Декларацій, а саме:

1) подання Декларацій типу «щорічна» за 2020 рік суб’єктами декларування, які проходять службу (працюють) на відповідних штатних посадах в органах та підрозділах цивільного захисту та входять до категорій «особи начальницького складу», «державні службовці», «посадові особи юридичних осіб публічного права»;

2) подання Декларацій типу «після звільнення» за 2020 рік суб’єктами декларування, які упродовж 2020 року припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, шляхом звільнення зі служби (з роботи, з посад) з відповідних штатних посад в органах та підрозділах цивільного захисту, що входили до категорій «особи начальницького складу», «державні службовці», «посадові особи юридичних осіб публічного права».

Види та обсяги інформації, що зазначається кожним суб'єктом декларування в Декларації за звітний період, визначені статтею 46 Закону.

З метою забезпечення належного виконання вищевказаних вимог фінансового контролю відповідно до Закону, запобігання корупційним правопорушенням у цій сфері, суб’єктам декларування рекомендовано детально вивчити та використовувати на поточному етапі декларування:

1) зміст статті 46 Закону — щодо визначення повноти інформації, яку суб'єкт декларування повинен зазначити у Декларації за 2020 рік; щодо оволодіння правилом визначення конкретних об'єктів (об'єкти нерухомості, об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти цінного рухомого майна та транспортні засоби) для цілей декларування за 2020 рік;

2) Форму декларації — щодо оволодіння методикою заповнення полів Декларації;

3) Правила заповнення Форми декларації — щодо оволодіння методикою визначення кола осіб — членів сім'ї для цілей декларування за 2020 рік, оволодіння іншими обов'язковими вимогами для заповнення полів Декларації;

4) Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю (більш детальна інформація наведена у матеріалі за посиланням https://dp.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/27606.html).

Також, кожному суб'єкту декларування рекомендовано своєчасно здійснити належну підготовку до процесу декларування в частині збору необхідної, підтвердженої належним чином, інформації. Певну кількість такої інформації можливо одержати за допомогою електронних он-лайн сервісів, за електронним запитом (замовленням). Наприклад, інформацію про одержані доходи за звітний період (через сервіси податкової служби), інформацію щодо відкритих банківських рахунків та залишку коштів на рахунках за звітний період (через сервіси банківських установ).

Суб'єктам декларування рекомендовано врахувати, що чинним законодавством передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, пов'язаних з невиконанням вимог про декларування. А саме:

- за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до Декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (кримінальна, відповідно до частини 1 статті 366-2 КК України);

- за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до Декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (кримінальна, відповідно до частини 2 статті 366-2 КК України);

- за умисне неподання суб’єктом декларування Декларації (кримінальна, відповідно до статті 366-3 КК України);

- за несвоєчасне подання без поважних причин Декларації (адміністративна, відповідно до частини 1 статті 172-6 КУпАП).

 

Щодо типів декларацій

1. Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?

Законом передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

1) щорічна декларація (декларація «щорічна») – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до
00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

Відлік строку для подачі декларації «щорічна» починається з 00 годин
00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним періодом;

2) декларація особи, яка припиняє діяльність (декларація «перед звільненням») – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності.

Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані відповідно до ст. 45 Закону.

Днем припинення діяльності є останній день виконання суб’єктом декларування публічних функцій.

Тобто відлік строку подачі декларації «перед звільненням» починається з
00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності
(див. Додаток 1)
;

 https://images.app.goo.gl/ufV3tTQkecb6PeNS9

3) декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») – декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з
00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність;

4) декларація особи, яка претендує на зайняття посади (декларація «кандидата на посаду») – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 3
ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством.

Така декларація подається до призначення або обрання особи на посаду.

Щодо останнього типу декларації звертаємо увагу на окремі особливості.

Якщо особа стає переможцем конкурсу на декілька посад в одному органі та раніше не подавала декларацію за минулий рік, вона подає одну декларацію «кандидата на посаду», вказуючи посаду, на яку має намір бути призначеною.

Особи, зазначені у п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у разі входження до складу конкурсної або дисциплінарної комісії, утвореної відповідно до Законів
України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів України, Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», подають декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік протягом                                    10 календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності (абз. 2 ч.3 ст. 45 Закону).

Днем входження (включення, залучення, обрання, призначення) особи до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності є день видання (прийняття) документа, на підставі якого особа увійшла (включена, залучена, обрана, призначена) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.

Тобто відлік строку подачі декларації такими особами починається з
00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем входження (включення, залучення, обрання, призначення) особи до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності (див. Додаток 2).

 https://images.app.goo.gl/rWufoq4fcStKueuf8

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію «кандидата на посаду», незалежно від обставин вже подала декларацію за минулий рік будь-якого типу, декларація «кандидата на посаду» за цей період не подається.

Водночас якщо подана декларація «кандидата на посаду» охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати декларацію «щорічна» за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати декларацію «щорічна».

Приклад

Декларація «кандидата на посаду» була подана у січні 2020 року й охоплювала попередній звітний рік (2019 рік), а особу було призначено на посаду до 01 квітня 2020 року. Така особа має обов’язок подати декларацію «щорічна» за 2019 рік.

2. Яким є порядок подання декларацій кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів та особами, обраними депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатами місцевих рад, сільськими, селищними, міськими головами?

Суб’єктами декларування є депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови (абз. 15 ч. 1 ст. 1, п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, та особа, зазначена у п. 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) ч. 1 ст. 3 Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому Законом порядку декларацію за минулий рік (ч. 3 ст. 45 Закону).

Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, подає  декларацію «кандидата на посаду» впродовж 15 календарних днів з дня набуття повноважень відповідно депутата, сільського, селищного, міського голови (ч. 3 ст. 45 Закону).

Повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим»,     ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Враховуючи зазначене вище:

1) особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, подає декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік упродовж 15 календарних днів з дня відкриття першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради;

2) особа, обрана сільським, селищним, міським головою, подає декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік упродовж 15 календарних днів з моменту складення нею присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо її обрання та реєстрації.

Якщо обрана особа незалежно від обставин уже подала декларацію за минулий рік (який передує року обрання) будь-якого типу, подання декларації «кандидата на посаду» не вимагається.

3. Порядок подання декларації особою, яка претендує на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки

 

Для проведення спеціальної перевірки використовується декларація, яка повністю охоплює попередній рік, – період з 01 січня по 31 грудня включно.

Особа, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, подає до Національного агентства в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону, декларацію за минулий рік (ст.ст. 56, 57 Закону та Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015  № 171).

Для проведення спеціальної перевірки можна подати одну з декларацій  «щорічна», «після звільнення», «кандидата на посаду».

Декларацію «перед звільненням» Національне агентство може використати для спеціальної перевірки, лише якщо вона охоплює період з 01 січня по                            31 грудня включно.

Під час здійснення спеціальної перевірки Національне агентство перевірятиме декларацію за попередній рік, яка була подана останньою, без врахування її типу.

Якщо особа, яка перемогла у конкурсі, раніше не подавала декларацію за минулий рік, їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду».

У такій декларації потрібно вказати назву майбутнього місця роботи та майбутньої посади, у зв’язку з якою в особи виник обов’язок подати декларацію, тип і категорію посади, на яку вона претендує, інші статуси, які зазначаються, зважаючи на статус посади, на яку особа претендує (чи належить суб’єкт декларування до осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, відповідно до ст. 56 Закону; чи належить його посада до таких, що пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також чи належить особа до публічних діячів).

4. Коли подають декларацію за минулий рік суб’єкти декларування, які не мали можливості до 01 квітня за місцем проходження військової служби подати декларацію у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України?

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, які:

  • призвані на строкову військову службу;
  • призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
  • призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
  • прийняті на військову службу за контрактом (у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення), зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Водночас відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється, зокрема, на військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

В абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону визначено вичерпний перелік обставин (виконання завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередня участь у веденні воєнних (бойових) дій тощо), за яких військовослужбовці подають декларацію «щорічна» протягом 90 календарних днів з дня закінчення проходження військової служби.

Тобто зазначені особи не подають декларації за посадою, яка зберігається за ними (ураховуючи положення ч. 3 ст. 119 КЗпП України).

Після закінчення проходження військової служби такі особи зобов’язані подати декларацію за минулий рік до 01 квітня або протягом 90 календарних днів з дня закінчення проходження військової служби із зазначенням посади до призову на військову службу.

Мобілізовані або призвані на військову службу працівники Служби безпеки України подають декларації (див. відповіді на запитання 31, 32 цих Роз’яснень) у строк до 01 квітня року, наступного за звітним.

5. Про особливості припинення та поновлення діяльності військовослужбовцями

Днем припинення діяльності військовими посадовими особами є останній день виконання суб’єктом декларування організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Зміст адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (обов’язків) наведений у відповіді на запитання 17 цих Роз’яснень.

Приклад 1

Військовослужбовець обіймав штатну посаду, яка передбачала виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, тому був суб’єктом декларування згідно із Законом.

Надалі з 02.06.2020 його було звільнено із вказаної посади та зараховано наказом по особовому складу в розпорядження посадової особи без визначення організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків або обов’язків з виконання завдань державного органу. Такий військовослужбовець не вважається уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у розумінні Закону та відповідно до положень п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону.

Перебуваючи у розпорядженні відповідного командира, з урахуванням ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» військовослужбовця було виключено зі списків особового складу військової частини та з 07.07.2020 звільнено з військової служби.

Так, останнім днем здійснення діяльності таким військовослужбовцем є 01.06.2020, а не день його виключення зі списків особового складу військової частини та звільнення з військової служби − 07.07.2020.

Такий військовослужбовець зобов’язаний  подати декларацію «перед звільненням» (абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону) протягом 20 робочих днів, починаючи
з 02.06.2020, а надалі й декларацію «після звільнення» до 01.04.2021, крім випадків, коли така декларація не подається (додатково див. відповідь на запитання 1 цих Роз’яснень).

Приклад 2

Військовослужбовець не є суб’єктом декларування та перебуває у розпорядженні відповідного командира. Надалі військовослужбовця мають призначити на штатну посаду, яка передбачає виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, тому він має стати суб’єктом декларування.

У такому випадку перед призначенням на вказану посаду військовослужбовець зобов’язаний подати декларацію «кандидата на посаду» (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону).

Приклад 3

Військовослужбовець обіймав штатну посаду та був суб’єктом декларування згідно із Законом.

Надалі його було звільнено із вказаної посади та зараховано наказом по особовому складу в розпорядження посадової особи, яка визначила для такого військовослужбовця обсяг організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків у відповідних документах кадрового характеру.

Враховуючи зазначене, військовослужбовець залишився суб’єктом декларування та не припинив здійснення діяльності. Так, він не має подавати декларацію «перед звільненням».

6. Чи потрібно подавати декларацію «щорічна» та декларацію «перед звільненням», якщо суб’єкт декларування звільняється до 01 квітня?

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє відповідну діяльність до подання декларації «щорічна» за попередній рік (наприклад, з 15 січня 2021 року), то йому рекомендується:

  • подати спочатку декларацію «щорічна» за попередній рік (2020 рік);
  • подати після цього окрему декларацію за період з 01.01.2021 до 14.01.2021 включно (тобто період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями).

Це зумовлено тим, що у різні звітні періоди (2020 та 2021 роки) застосовуються різні розміри ПМ.

Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації «перед звільненням» декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

Приклад

Особа подала декларацію «перед звільненням» за період з 01.01.2020 по 01.03.2020, а потім була прийнята на іншу роботу, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з якої була звільнена з 02.12.2020. Така особа зобов’язана подати декларацію «перед звільненням» за період з 02.03.2020 по 01.12.2020.

7. Чи подається декларація «перед звільненням», якщо нова посада (в одному або різних органах) також пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?

Ні, не подається. У такому випадку вважається, що суб’єкт продовжує здійснювати діяльність.

У разі переведення суб’єкта декларування на іншу посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, декларація «перед звільненням» не подається.

Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу та через це звільнилася з посади в одному органі й упродовж
20 робочих днів
 прийнята на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в іншому органі, не вважається припиненням діяльності, бо у такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію «перед звільненням» не виникає (див. Додаток 3).

 https://images.app.goo.gl/A3pHJjPP1Kn6UrvDA

Якщо особа, яка одночасно обіймала дві посади, пов’язані із декларуванням, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад, декларацію «перед звільненням» також не подає, оскільки вона продовжує обіймати посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

8. Чи потрібно подавати декларації «перед звільненням» та «після звільнення», якщо особа обіймала посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а потім була переведена в тому самому органі (без звільнення) на іншу посаду, яка не пов’язана з такою діяльністю?

Так, оскільки декларації «перед звільненням» та «після звільнення» подаються не у зв’язку зі звільненням особи, а через припинення нею діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

9. Чи потрібно подавати декларації «перед звільненням» та «після звільнення», якщо особа перестала бути суб’єктом декларування у зв’язку зі змінами, внесеними до Закону, чи у зв’язку зі зміною статусу юридичної особи публічного права на юридичну особу приватного права?

Ні, не потрібно, адже у цих випадках особа втрачає статус суб’єкта декларування і вимоги фінансового контролю більше не поширюються на неї, а отже, особа вже не повинна подавати декларації.

Приклад

Помічники суддів були суб’єктами декларування у період з 18.10.2019 (дата набрання чинності Законом України від 02.10.2019 № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», згідно з яким вони належать до суб’єктів декларування) по 23.10.2020 (дата набрання чинності Законом України від 17.09.2020 № 912-IX «Про розвідку», відповідно до якого їх вилучено з числа таких суб’єктів). Так, у вказаний період на них поширювалися вимоги
ст. 45 Закону щодо подачі декларацій.

Після 24.10.2020 помічники суддів, а також особи, які звільнилися з цієї посади, не зобов’язані подавати декларації будь-якого типу.

10. Чи подається декларація «після звільнення», якщо суб’єкт декларування продовжує виконання функцій держави або місцевого самоврядування або знову розпочинає виконання таких функцій до 01 квітня наступного року?

Ні, декларація «після звільнення» не подається, якщо суб’єкт декларування до 01 квітня наступного року знов розпочинає відповідну діяльність і подає декларацію згідно з ч. 1 ст. 45 Закону («щорічну»).

Те саме правило діє у випадку, коли особа обіймала одночасно дві посади, що зумовлювали обов’язок подати декларацію, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад.

Ні, суб’єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду, не зобов’язаний подавати декларацію «щорічна» за час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 235 КЗпП України, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, особа, яку за рішенням суду поновлено на роботі та яка приступила відповідно до наказу (розпорядження) до фактичного здійснення діяльності, повинна в наступному році до 01 квітня подати декларацію «щорічна» за рік, у якому відбулось поновлення.

У разі якщо після поновлення на роботі особа звільнилася, вона має обов’язок подати декларації «перед звільненням» та «після звільнення». Декларація «перед звільненням» подається за період, коли така особа фактично виконувала функції держави або місцевого самоврядування.

Так, виправлену декларацію можна подати  упродовж 7 днів після подання декларації, але не більше 3 разів (ч. 4 ст. 45 Закону).

Для цього не треба звертатися до Національного агентства. Слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є активною упродовж відповідного строку в персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у полі поданої декларації.

Після спливу цього строку подати декларацію з достовірними відомостями (виправлену) можливо лише за результатами проведеної повної перевірки декларації Національним агентством.

Попри це, якщо суб’єкт декларування виявив у декларації недостовірні відомості після семиденного строку, він може звернутися до Національного агентства через персональний електронний кабінет. Слід деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).

13. Який порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації?

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Порядок здійснення такого контролю та порядок інформування Національного агентства про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларацій визначаються Національним агентством (ст. 512 Закону).

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність за ст. 1726 КУпАП, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність за ст. 3663 КК України (див. відповідь на запитання 190 цих Роз’яснень).